Вони мають повернутися: у Дніпрі відкрили експозицію світлин полонених і зниклих безвісти захисників України

Більше ніж 2 тисячі світлин військовополонених та зниклих безвісти захисників України. У Дніпрі на станції метро «Вокзальна» відкрили фотовиставку «Ми Вас шукаємо. Ми Вас чекаємо. Не забуваємо». На ній представлені світлини військових, які стали на захист України у 2014 році і, на жаль, досі не повернулися додому.

«Це фотографії хлопців з різних куточків України, з різних підрозділів. І це лише мала частина тих, хто у полоні чи зник безвісти на війні. Тут фото людей, чиї родини дали згоду на розміщення. Всі ці хлопці – це звичайні люди, які стали на захист нашої України. Також тут є декілька фотографій волонтерів та цивільних громадян. Ця виставка – можливість привернути увагу суспільства до проблематики родин зниклих безвісти та полонених. Ми хочемо показати, що їх дуже багато, і родини сподіваються на їхнє повернення і чекають хлопців додому. Також це спосіб нагадати людям, що війна триває. Тож кожен з нас повинен робити все задля перемоги нашої країни та пам’ятати тих, хто захищає нас від ворога», — зазначила голова ГО «Всеукраїнський громадський рух матерів та родичів учасників АТО «Берегиня» Алла Макух.

Про жахіття війни та біль, який приносить ворог, знає і пані Ірина. У неї росія забрала 7 найближчих людей.

«У мене загинули два племінники, троюрідний брат та рідний син. Ще три племінники — зниклі безвісти. Ніхто з них до війни не був військовим. Син Павло був підприємцем. Коли розпочалася війна, відправив дружину та дитину в Польщу, а сам поїхав до військкомату. Він об’їздив їх всі у Дніпрі та навіть декілька по області. Через те, що не служив та мав проблеми зі здоров’ям – йому скрізь відмовляли. Але його наполегливість перемогла – все ж добровільно долучився до лав ЗСУ. Він казав, що страшно йти воювати, але дуже хотів, аби його родина жила у вільній та мирній Україні. На жаль, він загинув біля Авдіївки під час виконання бойового завдання. Ми змогли його поховати через 1 рік та 10 місяців, адже весь цей час Павло вважався зниклим безвісти. Потім по аналізу ДНК там підтвердили його смерть. Йому навіки 34 роки», – розповідає мати загиблого військовослужбовця Ірина Міненко.

На виставці представлена світлина одного зі зниклих безвісти племінників пані Ірини – Максима. У листопаді 2024 року хлопець разом з побратимами зник на Курщині.

«Він був сиротою, тож ми з ним були дуже близькі. Це фото, яке на виставці, це знімок екрана з нашої з ним розмови. Я дуже сподіваюсь, що він у полоні. Це значить, що живий і повернеться до мене. Такі виставки дуже необхідні і для нас, і для суспільства. Люди повинні пам’ятати, що війна поруч, на порозі наших будинків. Також це треба для того, щоб коли хлопці повернуться, то вони знали – ми їх чекали, шукали, пам’ятали та боролися за їхнє повернення», – додає Ірина Міненко.

Організовано біля виставки і ярмарок. Тут малюнки та вишивки дружин, матерів та доньок військових, які в полоні чи вважаються зниклими безвісти. Усі виручені під час ярмарки кошти підуть на придбання антидронових покривал.

«Міська влада Дніпра, на чолі з мером Борисом Філатовим, підтримує таку ініціативу рідних захисників та захисниць. Дуже важливо, щоб люди, в кого війна та рф взяла в заручники рідних, відчували підтримку суспільства та знали, що їхній біль близький кожному дніпрянину. Росія веде війну у найжорстокіший спосіб. Зараз тисячі українців перебувають у полоні, серед них не лише військові, а й цивільні. Дуже вдячний всім державним органам та службам, які займаються обміном полоненими та обліком громадян, яких захопила росія. Особлива подяка бійцям ЗСУ, які тримають фронт та поповнюють обмінний фонд. Бо ж саме завдяки цьому фонду ми можемо вимінювати з цієї лютої російської неволі наших захисників. Важливо, щоб всі знали, що ніхто не залишиться наодинці та без допомоги України, нашої громади та нашого суспільства», — зазначив заступник міського голови Дніпра Андрій Денисенко.

Далі світлини будуть представлені у Луцьку, Миколаєві та Кривому Розі.