На території Дніпра виявили сліди ще одного стародавнього поселення

Історики припускають, що відомому поселенню Мануйлівка передувало ще одне, більш древнє.

Нагадаємо, що стародавнє поселення Мануйлівка існувало ще до заснування Катеринославу. Воно розташовувалось на території сучасного Амур-Нижньодніпровського району Дніпра.

Історія Мануйлівки.

Уперше згадується 1744 року, коли козацьке займище заможного козака Мануйла почало обростати маєтками інших запорожців. Входила до Самарської паланки.

Після скасування 1775 року Запорозької Січі Катерина II віддала генерал-майору Василю Степановичу Попову (1743 або 1745—1822) 4500 десятин землі і слободу Мануйлівку, яку він перейменував на свою честь. Проте, в документах і надалі існувала народна назва «Мануйлівка». Попов був керівником канцелярії Потьомкіна з 1783 року.

У середині XIX сторіччя у Попівку було перенесено дерев'яний храм Покрови Пресвятої Богородиці з Фабрики — західної частини Катеринослава.

Швидкий розвиток Мануйлівки у кінці 19 сторіччя пов'язаний із початком будівництва у 1871—1873 роках гілки на Катеринослав до сучасного зупинного пункту Амур Лозово-Севастопольської залізниці й продовженням залізничного руху через Дніпро на південний захід через двоярусний міст у 1884 році.

Свято-Покровський собор у Мануйлівці був побудований у 1874 році. Він був розташований біля стадіону за 9-ю міською лікарнею. У наш час на його місці відновлено храм.1886 рок у Мануйлівці налічувалось 1494 мешканці, 269 дворів, волосна управа, православна церква, школа, готель, лавка, ярмарок, дві лісові пристані на відстані 500 м і 3 км, залізнична станція на відстані 1,6 км.

1913 року в Катеринославському довіднику про Мануйлівку сказано: «Дещо нижче Нижньодніпровську знаходиться село Мануйлівка, колись минувший Запорізький Кіш. Село це, поступово забудовувалося, злилося з Нижньодніпровськом. У сучасний час тут близько 3000 душ. Через Мануйлівку прокладено земське шосе між Амуром й Новомосковськом».

Тут діяв філіал «Просвіти». Мешкали поет Іван Манжура та діяч ОУН Петро Корж.

Після радянської окупації України 1922 року село було перейменовано на Воронцівку на честь революціонера Петра Воронцова та згодом включено у межу міста.

І ось історики Дніпра на основі вивчення старовинної мапи висловили припущення, що Мануйлівці передувало ще одне старовинне поселення.

Ось що про це пише дніпровський історик Святослав Чірук:

«Ми свого часу з Олегом Репаном вираховували місце розташування слобід Медівки й Мовчанівки на основі Відомості нині вже опублікованої Олександром Сухомлином разом із "Відомістю про залінійні поселення".

Медівка цікава тим, що вона розташовувалась приблизно там, де згодом з`явилася Мануйлівка.

Валентин Старостін тоді висловив припущення, що вона могла зникнути внаслідок татарського нападу 1769 року.

Аж ось бачимо і Медівку, і Мовчанівку на карті Азовської губернії 1782 року. Локація, наче співпадає. То, виходить, не зникли?

У мене є підозра, що Мануйлівка - це і є Медівка, і Мануйлівкою вона стала після створення Катеринославського намісництва у 1783 році».

Ця версія істориків викликала жваве обговорення містянами.

Нагадаємо, що в останній час у Дніпрі знов активно обговорюється питання передатування заснування нашого міста. Але не всі фахівці поділяють ідеї, що пропонуються. Про це писав Міський сайт.

Ілюстрація зі сторінки Святослава Чірука