За четыре дня работы этот центр принял почти 200 человек.
Городской сайт уже сообщал о создании транзитного центра для вынужденных переселенцев в селе Волосское под Днепром.
Впрочем, уместней говорить не о создании, а о возрождении такого центра.
Подобное учреждение было в этом селе создано в самом начале полномасштабной войны. Оно проработало полтора года и помогло тысячам вынужденных переселенцев.
Как работает новый старый центр, рассказали в Благотворительном фонде «Помогаем»:
«У понеділок в селі Волоському Дніпровського району відкрився новий транзитний центр. Сюди приїздять ті, хто рятується з прифронтових територій Синельниківщини, а за потреби – й Донеччини.
Коли тут зустрічають людей, спочатку пропонують поїсти й відпочити. А потім вже зареєструватися. Щоб зібратися з силами й вирішити, куди їхати далі, переселенці можуть перебувати в транзитному центрі до трьох днів. За цей час вони можуть зареєструватися на грошову допомогу, отримати юридичні, психологічні, медичні послуги.
У приміщенні облаштовані кімнати для проживання, їдальня, дитячий простір, створені умови для людей з інвалідністю. Наразі у центрі розгорнуто 76 ліжок, але за потреби їхню кількість можна збільшити до 200.
Нових мешканців готові прийняти громади Київщини, Рівненщини, Кіровоградщини. А для тих, хто хоче залишитися ближче до дому, можливе розселення у місцях тимчасового проживання на Дніпропетровщині.
Роботу транзитного центру координує БФ «Помагаєм» у партнерстві з місцевою владою, національними та міжнародними гуманітарними місіями.
Стосовно координаційної роботи ви можете звернутися за цим номером телефону: 093 885 00 38
Уся організація діяльності центру лягла на плечі нашої команди. Ми працювали без упину, щоб створити затишок, і за один день змогли розгорнути його заново. Адже кожен із нас прагнув, щоб це було місце, де можна відчути розуміння, турботу й безпеку.
Це не перший досвід нашого фонду. Ще у 2014 році у Волоській школі ми організували центр тимчасового перебування переселенців з дітьми. Тоді навчальні класи стали кімнатами для проживання, а ми вчилися все робити з нуля: забезпечували базові умови, підтримували тих, хто переживав біль і втрату.
А на другий день повномасштабного вторгнення ми знову розгорнули роботу центру. Тоді він став місцем тимчасового перебування для переселенців з дітьми та людей з інвалідністю. За півтора року через нього пройшли майже 4 000 людей. Ми допомагали з евакуацією, організовували розселення, забезпечували їжею, одягом тощо.
На жаль, кількість переселенців постійно збільшується, тому центр знову розпочав свою роботу.
За 4 дні через транзитний центр у Волоському пройшли 134 людини. Серед них 52 дитини, 46 внутрішньо переміщених осіб та 4 людини, що мають труднощі при самостійному пересуванні.
Олександру (на першому фото) 22 роки. Він приїхав до транзитного центру один. Його мама, тато й бабуся залишилися вдома в селищі Покровському.
«Я обов’язково їх заберу, – говорить Олександр, – спершу сам встану на ноги».
В його словах звучать впевненість і сила.
Попереду на хлопця чекає Кропивницький. Там він планує зняти житло, знайти роботу. Олександр не боїться змін і готовий працювати будь-де, аби швидше забрати рідних. Він знає: коли рухається фронт, часу на зволікання немає.
«Мене швидко сюди довезли, – ділиться Олександр. – Тут нас зустріли ввічливі й душевні люди. Я зареєструвався, оформив допомогу і тепер чекаю, коли рушимо далі».
Його тримає величезна віра – в себе, своє майбутнє, в те, що рідні скоро будуть поруч.
Бажаємо Олександру, щоб всі його прагнення й сподівання втілилися в життя!».
Фото – БФ «Помогаем».
![]() |
Gorod`ской дозор |
![]() |
Фоторепортажи и галереи |
![]() |
Видео |
![]() |
Интервью |
![]() |
Блоги |
Новости компаний | |
Сообщить новость! | |
![]() |
Погода |
![]() |
Архив новостей |