Дніпро не забуває своїх героїв: у гімназії № 12 відкрили меморіальні дошки полеглим захисникам України Роману Магамедову та Антону Патласі

У Дніпрі на фасаді гімназії № 12 відкрили меморіальні дошки загиблим захисникам Роману Магамедову та Антону Патласі. Хлопці були однокласниками та друзями поза школою.

«Хлопці були дуже веселі та активні. Ми навчалися разом з 1-го класу. Але Рома випустився після 9-го, а з Антоном вчилися до 11-го. Після школи спілкування з Антоном зберегли. Він був людиною, яка готова віддати своє життя за побратимів. Так і сталося. 1 листопада 2023 року Антон підірвався на міні. Коли я забирала його речі, то командир сказав: «Для нас це не менша втрата, ніж для родини». Його любили всі, хто оточував. Це була неймовірна людина», — згадує однокласниця Вероніка Чумак.

Антон Патлаха став на захист України на початку повномасштабного вторгнення. Служив сапером у 128-й бригаді. Воював на Херсонському та Донецькому напрямках.

«Він ніколи не просив про допомогу для себе. Я волонтерка і пропонувала допомогу, але він відмовлявся. Сам купив собі машину на фронт. Після смерті Антона його мама віддала цю автівку мені та сказала: «Не змогла Антона врятувати, то нехай врятує інші життя». Ту машину я передала іншим військовим для виконання бойових завдань. Після смерті Антона намагаюсь підтримувати його родину. В нього залишилася мама, батько з інвалідністю та сестра. Він був справжньою опорою родини», – додає Вероніка Чумак.

Молодим та амбітним запам’ятають і Романа Магамедова. Чоловік працював кухарем у відомих ресторанах міста. Після початку повномасштабного вторгнення, у квітні 2022 року пішов добровольцем на війну. Щоб не стояти біля каструль, у військкоматі чоловік навмисно приховав свій фах.

«Коли я спитала чому так, він сказав: «Мамо, ти не розумієш. Я хочу воювати і захищати, а не стояти біля каструль». Далі був на навчанні в розвідувальній школі. Закінчив її з відзнакою. Потім пішов воювати туди, де страшно та гаряче. Весь час Рома був на «нулі». Загинув мій син на день Конституції, 28 червня 2023 року, від танкового удару. Рома завжди казав, що саме страшне на фронті – це танк. Адже момент від пострілу до удару дуже маленький», – каже мати загиблого захисника Тетяна Голубєва.

За тиждень до загибелі Роман Магамедов під час виконання завдання врятував побратимів, які потрапили під ворожий обстріл. Тоді з поля бою він на собі виніс тяжко пораненого командира саперів.

«За цей вчинок Рома був представлений до державної нагороди – ордену «За мужність». Її він отримав вже посмертно. Також син нагороджений медаллю «За оборону рідної держави». Вважаю, що люди повинні знати, якою ціною завойовується наша свобода. Нехай діти, які тут навчаються, пам’ятають тих, хто поклав своє життя за те, щоб вони мали можливість сидіти зараз за партою», – говорить Тетяна Голубєва.

«Роман та Антон – це молоде покоління українців, яке народилося та виросло за часів незалежності. Мені, як людині, яка школярем мріяла про незалежність, дуже тяжко усвідомлювати, що сьогодні ці діти віддають своє життя за свободу та незалежність. Доки українська земля має таких вірних синів та захисників, ми можемо бути впевнені, що ворог нас ніколи не здолає, що ніколи не поставить на коліна. Тому наш обов’язок у Дніпрі, у мирному місті, в яке інколи прилітає, дбати про пам’ять цих хлопців та дівчат, поіменно згадати та вшанувати кожного. Це велика честь і велике завдання для міської влади і всієї територіальної громади», — зазначив заступник міського голови Дніпра Андрій Денисенко.