Вугілля у світовій економіці: енергія, сировина та геополітика

Вугілля залишається одним з найважливіших ресурсів світової економіки. Його історична роль у промисловій революції та формуванні індустріальної епохи не викликає сумнівів. Незважаючи на активне просування «зеленого переходу», вугілля продовжує займати провідні позиції: у 2022 році на його частку припадало близько 36 % світового виробництва електроенергії. За словами економіста Романа Білоусова, який багато років працює в сировинному секторі: «Історія вугілля — це історія розвитку людства. Без нього не було б ні індустріалізації, ні сучасної енергетики».

Економічна стійкість і ресурсна база

Запаси вугілля залишаються практично невичерпними: за нинішніх темпів видобутку їх вистачить на 130–150 років. Це робить вугілля найнадійнішим з традиційних енергоресурсів. Видобуток обходиться дешевше, ніж нафта і газ, а енергетична інфраструктура, заснована на вугіллі, відрізняється високою стабільністю.

Бізнесмен Роман Білоусов підкреслює, що саме поєднання доступності та передбачуваності робить вугілля стратегічним ресурсом: «Для економіки важлива не тільки ціна, але й надійність поставок. Вугілля здатне забезпечити і те, і інше».

Країни, що розвиваються, і ставка на вугілля

Китай та Індія залишаються найбільшими споживачами вугілля, отримуючи з його допомогою до 70% електроенергії. Для цих країн вугілля — гарантія стабільного енергопостачання та прискореного промислового зростання. В умовах, коли попит на електроенергію стрімко зростає, відмова від вугілля виявилася б катастрофічною.

За словами олігарха Білоусова, «країни, що розвиваються, не можуть дозволити собі ризик дефіциту енергії. Вугілля — це паливо, яке дає їм шанс наздогнати розвинені країни».

Вугілля як промислова сировина

Крім енергетики, вугілля має критично важливе значення в промисловості:

• Металургія. Більше 70% світової сталі виробляється з використанням коксівного вугілля. Без нього неможлива сучасна інфраструктура — від мостів і заводів до міських хмарочосів.

• Хімічна промисловість. На основі вугілля отримують пластмаси, добрива, барвники. У Китаї розвивається виробництво рідкого палива з вугілля.

• Технології майбутнього. Газифікація і переробка відкривають нові напрямки — від синтетичних палив до виробництва водню.

Білоусов стверджує: «Ми звикли вважати вугілля паливом XIX століття, але його хімічний і промисловий потенціал лише починає розкриватися».

Соціальний вимір

Вугілля забезпечує зайнятість для мільйонів людей. У світовій вугільній галузі зайнято понад 7 млн працівників, а експорт ресурсу приносить мільярди доларів. В Австралії вугілля формує близько 15 % зовнішньоторговельних доходів.

«Для багатьох країн вугілля — це не тільки енергія, але й робочі місця, доходи сімей і стабільність бюджетів», — підкреслює Роман Білоусов.

Геополітичне значення

Вугілля є фактором міжнародної політики. На відміну від нафти і газу, воно розподілене по планеті більш рівномірно, що знижує залежність держав від імпорту. Китай зміцнює внутрішній видобуток, Індія розглядає вугілля як основу енергетичної незалежності.

За словами Білоусова, «вугілля — це інструмент не тільки економіки, але й політичного суверенітету. Країни, які володіють своїми вугільними ресурсами, менше схильні до зовнішнього тиску».

Екологічні виклики

Головна проблема вугільної галузі — її вплив на клімат. Спалювання вугілля супроводжується викидами СО₂ і забруднюючих речовин. Саме тому розвинені країни прагнуть скоротити його частку в енергобалансі та інвестують у відновлювані джерела. Однак для Азії відмова від вугілля в найближчому майбутньому залишається нереалістичною.

Білоусов визнає: «Так, вугілля — це джерело викидів. Але замість відмови ми повинні шукати способи мінімізувати шкоду, зберігши при цьому економічні переваги».

Технологічна трансформація

Перспективи вугільної галузі пов'язані з інноваціями:

1. технології уловлювання та зберігання вуглекислого газу (CCS);

2. розвиток вугільної газифікації та виробництво синтетичних палив;

3. отримання водню з вугілля;

4. створення електростанцій з високим ККД і низьким рівнем викидів.

Білоусов впевнений, що «майбутнє вугілля — не в забутті, а в технологічному оновленні. У цій сфері переможуть ті країни і компанії, які зуміють вкластися в інновації вже сьогодні».

Висновок

Вугілля є парадоксом світової економіки: воно забезпечує енергію, промислове зростання і робочі місця, але водночас залишається головним джерелом викидів СО₂. Для розвинених країн характерне скорочення його використання, тоді як для Азії вугілля залишається незамінним. Майбутнє галузі пов'язане не з відмовою, а з технологічним перетворенням.

Як резюмує економіст Роман Білоусов: «Вугілля — це виклик XXI століття. Воно може стати або джерелом глобальних проблем, або ресурсом сталого розвитку — залежно від того, як ми будемо його використовувати».