В музее «Машины времени» случилась детективная история…

История очередных экспонатов этого днепровского музея может стать основой для нового фильма или книги.

Старые игровые автоматы – особая слабость этого музея и его директора Михаила Прудникова.

На днях музей пополнился новыми старыми экспонатами.

Об истории этих игровых автоматов Михаил Прудников рассказал:

«У нас відбулась майже детективна історія – як ми забирали подарунки до музею з приватної дачі, незабаром унікальні експонати будуть представлені у музеї «Машини Часу» у демонстраційному режимі.

Ігрові автомати були викинуті на смітник у Німеччині 2001 року через моральну старість. Механічні ігрові автомати типу "однорукого бандита" вже стали анахронізмами (на них грали тільки тонкі цінителі класики).

Саме тоді весь світ, зокрема. і Україна, і тодішній Дніпропетровськ переходив на ігрові автомати з моніторами – "покер", "777", "фрукти". Були в той час і більш сучасні автомати з активним екраном, але коштували вони в кілька разів дорожче за звичайні.

Тому заповзятливі люди й везли з-за кордону будь-який мотлох, на якому можна було заробити.

Ігрові зали відкривалися у центрі міста, де орендну плату могли собі дозволити чи банки, чи казино з ігровими автоматами.

Ці автомати були куплені за оголошенням у газеті, інтернету тоді ще не було, по $75 за штуку 2002 року. У них ще залишилося кілька монет - німецьких марок. Були переналаштовані на українську монету та працювали у залі гральних автоматів Дніпра. Популярністю не користувалися, швидше за все, через менталітет, вони були недостатньо азартні. Гравцям були потрібні карткові ігри. То була екзотика.

Так як на кожен ігровий автомат потрібно було купувати в податковій патент, який оплачувався авансом на 3 місяці, то через кілька років ігрові автомати вирушили на склад. Через 15 років – на дачу, ще через вісім – сюди до музею».

Фото – музей «Машины времени»