Як окупанти здійснювали терор у захопленому Катеринославі

1918 року багато жителів нашого міста було страчено за опір «новому режиму».

Звірства фашистських окупантів у Дніпропетровську у 1941-43 роках відомі всім.

А ось терор німецьких та австро-угорських окупантів у Катеринославі 1918 року – маловідома сторінка нашої історії.

У вихорах революції та громадянської війни влада в Катеринославі змінювалася майже два десятки разів. 1917 року багато городян підтримували ідеї української держави та гетьмана Скоропадського.

Але коли місто зайняли його союзники, війська Німеччини та Австро-Угорщини, настрої швидко змінилися.

Про маловідому сторінку історії Катеринослава у групі «Рідна Новостепанівка» розповів дослідник історії нашого краю Ігор Лисенко:

«1918 рік, місто Катеринослав.

Як відомо, окупаційні австро-угорські та німецькі війська, які були опорою влади гетьмана Скоропадського, в обмін на захист переважно займались організацією вивезення з території України продовольства.

Наші місцеві робітники та селяни влаштовували озброєний спротив таким діям окупантів. Але у відповідь проти них проводились жорстокі каральні операції.

Так, наприклад, з квітня по червень 1918 року в Катеринославі було повішено багато робітників.

Згодом цей факт широко використовувався більшовиками для заклику наших людей боротись проти білогвардійців та Української держави.

У чому причина опору робітників і масових репресій, що відбулися?

Різке погіршення умов праці – збільшення тривалості робочого дня, жорстка система штрафів тощо. Німці були налаштовані, користуючись можливістю, за короткий період викачати у нас більше продовольства та сировини. У тому числі вугілля та металу. Робітники намагалися страйкувати, іноді із застосуванням зброї. За це окупанти їх вішали, - звичайно, звинувачуючи робітників у зв'язках з більшовиками.

Взагалі те, що до нас зайшли війська Австро-Угорщини та Німеччини, дуже вплинуло на настрої людей. Якщо спочатку у березні-квітні 1917 року досить багатьом жителям сподобалися ідеї створення Української держави, то вже у 1918 році більшість до цієї ідеї почала вороже ставитися. Цілком обґрунтовано народ пішов у повстанські загони – половина до Махна, а половина почала підтримувати більшовиків.

А 1919 року, коли стало зрозуміло, що влада в Києві практично нічого не контролює і ні на що вже не впливає, то все під полум'яні гасла Ілліча масово повалили до Червоної армії».

Ілюстрації зі сторінки «Рідна Новостепанівка»