Згоден
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтеся з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності та погоджуєтеся на використання файлів cookie.
Днепр » Новости города и региона
чт, 25 сентября 2025
14:10

НОВОСТИ ГОРОДА И РЕГИОНА

Батько пішов на війну замість сина

Батько пішов на війну замість сина

Коли принесли повістку старшому сину, Григорій пішов до військомату замість нього.

Головний сержант 108 Кодацькой бригади ТРО Григорій с позивним «Гриня» служить захисту України вже більше 10 років.

Про героїчний та цікавий шлях свого воїну у 108 бригаді розповіли:

«Григорій на бойове псевдо «Гриня», головний сержант роти логістики 108 Кодацька бригада територіальної оборони ЗСУ, почав воювати ще в червні 2015 року.

- Тоді принесли повістку старшому сину, а він навіть «срочки» не служив, - каже воїн. – У мене був досвід служби у залізничних військах, тому до військкомату пішов я. Батьки повинні першими йти в бій! Так водій, тракторист, слюсар (ким я тільки не працював у цивільному житті) знову став військовим.

Під час АТО/ООС Григорію довелося пройти нелегкими фронтовими дорогами: від Маріуполя - до Щастя, що на Луганщині. Спочатку воював у складі окремого 43-го мотопіхотного батальйону «Патріот». Згодом став головним сержантом цього підрозділу у складі 53-ї бригади. На рахунку Григорія чимало бойових виходів з ризиком для життя.

- Одного разу мене та побратимів-розвідників порятувала моя собака «Юля», - розповідає воїн. - Мені її привезли цуценям. Виросла серед солдатів, улюблениця! Але до рук окрім мене ні до кого не йшла. Тоді, коли в черговий раз вирушили в розвідку, жодних поганих передчуттів не було, адже маршрут був, як кажуть, натоптаний. Але противник якось нас вирахував... «Юлю» я брати не хотів, але вона вперлася і бігла весь час за нами. Я переніс у брід її через річку і пустив. Вона завжди бігла тихо, не реагувала ні на пташок, ні на звірину. Розумна дуже. А тут несподівано сіла і почала гавкати. Ну, звісно, і ми присіли. Потім собака побігла до куща терновника і залилася лаєм. Ми почули: «Пошла вон! Пошла вон!». Троє наших хлопців пішли в обхід. Поки вони йшли, росіяни вдарили по «Юлі» двома ВОГами. Однак через лічені хвилини ми закидали їх гранатами. Собаку, яка стікала кров’ю, я замотав у кітель. Коли повернулись, поїхали в лікарню. Її оперували чотири з половиною години. «Юлі» дуже порвало живіт. Але порятували! Жива, бігає. Ось, тільки цуценят не може мати…

«Гриня» зазначає, що під час АТО/ООС було багато небезпечних випадків, багато позабувалося. Однак найважче – це втрата бойових побратимів…

У 2020-му році він звільнився з військової служби. Пішов працювати охоронцем в магазині в рідній Новомиколаївці.

Однак випробування лише розпочиналися: через два роки прийшла велика війна...

- Чи очікували Ви такого розвитку подій?

- Звісно. Передчуття були. Тим більш, я був на війні і знав, що таке заклятий ворог. Окрім цього, дзвонив мій комбат, на жаль, нині покійний «Бек», тоді він обіймав посаду замкомбрига, і ділився загрозливими прогнозами. Вони повністю виправдались.

- Де Ви застали 24 лютого 2022 року?

- Я працював охоронцем на фірмі, підміняв брата. Спостерігали за територією з двоповерхової будівлі. Отож, стою і бачу: ракети летять на Дніпро! Це сталося з самого ранку. Я зайшов в Інтернет і прочитав, що росія на нас напала… Того ж дня відбулось зібрання місцевих АТОшників. Вирішили організувати тероборону. Звернулися в Запоріжжя, нас підтримали та дали зброю. Ходили на блокпости, охороняли важливі об'єкти. Мій молодший син, інженер, не зміг сидіти вдома і добровольцем пішов у військкомат. Його залишили в комендантській роті. А на початку 2023-го року мене визвали і сказали: або ми сина відправляємо в бригаду, або йдеш ти. Отож, стара батьківська схема знову спрацювала.

Так Григорій повернувся в армію. Згодом перевівся у 108-му бригаді ТрО, де служило чимало земляків та побратимів по АТО. Нині він - у логістиці.

- У мене основна задача - підвезення води в підрозділи, що на передовій, - розповідає Григорій. – Виїжджаю з самого ранку, по темряві. Знаю не з чуток, що таке, коли води нема. Під час АТО сам пройшов через випробування.

- Чи маєте бойові нагороди?

- Так. «За оборону Зайцево». Його разом з Майорськом росіяни вже стерли з лиця землі. Ще – «За вірність українському народу» за Світлодарську Дугу та інші відзнаки…

- Де зараз Ваш молодший син, якого Ви підмінили у 2023 році?

- Ваня воює у складі моєї колишньої бригади. Вже став офіцером!

- Нехай Господь береже Вас і Вашу родину!».

Gorod.dp.ua на Facebook.

Другие новости раздела:

ОБРАТИТЕ ВНИМАНИЕ!
Популярні*:
 за коментарями | за переглядами

* - за 7 днів | за 30 днів | Докладніше
Цифра:
90
лет тому назад начали строить Набережную

Источник
copyright © gorod.dp.ua
Все права защищены. Использование материалов сайта возможно только с разрешения владельца.

О проекте :: Реклама на сайте