В историческом музее Днепра раскрыли тайны древней иконы и курительных трубок

Сразу несколько интересных мероприятий состоялось в честь вчерашних праздников в Днепропетровском национальном историческом музее имени Яворницкого.

Напомним, что 1 октября в Украине отмечали День защитников и защитниц страны, День украинского казачества и праздник Покрова Божией Матери.

В честь этих праздников в историческом музее провели специальное мероприятие, напомнили о древних курительных трубках запорожских казаков и раскрыли секрет редкой старинной иконы.

Об этом в историческом музее рассказали:

«1 жовтня історичний музей спільно з Дніпропетровський фаховий мистецько-художній коледж культури провели захід, присвячений Дню Покрови і Дню Українського козацтва.

Надзвичайно обдаровані учні коледжу виконали літературну композицію, засновану на віршах Шевченка, Гоголя і сучасних авторів. Відвідувачі свята побачили козацькі ікони Покрови і дізналися про символіку народних картин "Козак Мамай".

До Дня Українського козацтва студія «Жива глина» провела майстер-клас з ліплення козацької люльки. Серед найбільш поширених козацьких люльок дослідники виділяють короткі, так звані «носогрійки», «люльки-бурульки», «обчиська», а також «товариські люльки» з чубуком у два метри завдовжки, прикрашені намистом, коштовним камінням, іноді з написом.

А ще в фондах музею зберігається відома ікона з Калнишевським, яка наразі можно побачити на виставці до 170-річчя Дмитра Яворницького.

Ось що про неї писав сам Дмитро Іванович в двотомній монографії "Запорожжя в залишках старовини і переказах народу" (частина ІІ):

"Икона Покрова Богоматери поражает не столько кистью, сколько оригинальностью. На липовой доске, в три четверти длины и в две ширины, изображены Богоматерь, Николай чудотворец и Михаил архистратиг, а ниже их представлены в полном вооружении, в сапогах, широких шароварах, в кунтушах, подпоясанных зелеными поясами, с открытыми, гладко выбритыми головами запорожцы.

К самому уху Богоматери идет надпись: "Молимся, покрой нас честным твоим покровом избави от всякого зла". Надпись надо читать с конца от низа кверху. Вторая надпись: "Избавлю и покрыю люди моя".

Оригінал до 1941 року зберігався в Нікопольскому краєзнавчому музеї. А в 1905 році для нашого музею була зроблена копія. Хто є автором - невідомо. Але не виключаємо, що співробітник музею Василь Строменко.

"Першого в вже буду в Никополі і поки що, то буду малювати ту вікону, яка у Вас була, та покрову, що на Підпілінській Січі і Шиянів",- з листа Строменка до Яворницького від 25 травня 1902 року. (ЕСЯ. Том №5, с. 486)».

Фото – исторический музей.