
Днепровская епархия ПЦУ во время войны ведет активную волонтерскую и миссионерскую деятельность.
Священнослужители епархии помогают больницам, воинам Украины, нуждающимся гражданам. Особое направление такой деятельности – помощь больным детям.
Священник и миссионер епархии отец Сергей (Крамаренко) с очередным визитом посетил отделение онкогематологии одной из крупнейших больниц Днепра, о чем в епархии сообщают:
«НЕ ЗНОВУ. НЕ ЩЕ РАЗ. НЕ ДЛЯ КРАСИ.
Ми не приїхали «надихнути». Ми приїхали ТАМ, ДЕ БОЛИТЬ.
Сьогодні зранку ми увійшли у відділення онкогематології — туди, де дитячі кроки тихі, а біль занадто гучний.
До дітей, чиї ОЧІ БАЧАТЬ ВІЙНУ РАНІШЕ, НІЖ БАЧАТЬ ДИТИНСТВО.
У цих коридорах не треба багато слів.
Тут кожен подих — боротьба.
Кожна усмішка — подвиг.
Кожна мама — герой без нагород.
Кожен тато — скеля, якій боляче, але він мовчить, щоб не злякати дитину.
І саме йому ми сьогодні сказали: МИ ПОРУЧ. ЗАВЖДИ В МОЛИТВІ З ТОБОЮ.
Хтось думає, що церква приходить тільки на свята.
Приїхали — посміхнулися — пофотографувалися — поїхали.
АЛЕ ЦЕ НЕ ЦЕРКВА.
ЦЕРКВА — ЦЕ КОЛИ ТИ ПРИХОДИШ ТОДІ, КОЛИ НІКОМУ НЕ ХОЧЕТЬСЯ ПРИХОДИТИ.
ЦЕ КОЛИ БАЧИШ СЛЬОЗИ І НЕ ВТІКАЄШ.
ЦЕ КОЛИ ТРИМАЄШ ХОЛОДНУ РУЧКУ ДИТИНИ І МОЛИШСЯ БЕЗ ЗВУКУ.
Ми приходимо ЩОМІСЯЦЯ.
Не для фото.
Не для звітів.
Не для слів.
МИ ПРИХОДИМО, БО МАЄМО ПРИЙТИ.
А сьогодні наші діти — поранені війною і хворобою одночасно.
Україна тримається. Але її діти — тихі, бліді солдати.
Їхня війна — у палатах.
Їхній фронт — крапельниці.
Їхнє дитинство — між уколом і сиреною.
І ми маємо бути поруч.
Там, де страх. Де біль. Де сльози.
Там, де ніхто не хоче бути.
Там, де ЦЕРКВА І ПОВИННА БУТИ.
Друзі…
Якщо ваше серце не камінь — відгукніться.
Якщо хоч раз у житті ви дивились у дитячі очі й думали: «Господи, бережи» — будь ласка, допоможіть.
Не нам.
Не організації.
Не священнику.
ДІТЯМ.
ТИМ, ХТО БОРЕТЬСЯ ЗА ЖИТТЯ ЩОХВИЛИНИ.
ТИМ, ЧИЯ ДУША ВЕЛИКА, ХОЧА ТІЛО ВИСНАЖЕНЕ.
ТИМ, ХТО ВСЕ ЩЕ ВІРИТЬ, ХОЧА СВІТ ЇМ БАГАТО ЧОГО НЕ ПОЯСНИВ.
І пам’ятайте слова старця:
«МИЛОСЕРДЯ — ЦЕ КОЛИ ТИ НАМІСТЬ “ЧУЖЕ” КАЖЕШ “МОЄ”».
Нехай Господь торкнеться кожного, хто прочитає ці рядки. І благословить кожного, хто не пройде повз».
![]() |
Gorod`ской дозор |
![]() |
Фоторепортажи и галереи |
![]() |
Видео |
![]() |
Интервью |
![]() |
Блоги |
| Новости компаний | |
| Сообщить новость! | |
![]() |
Погода |
| Архив новостей | |