«Хочуть хайпу, дістають зброю, муляжі гранат»: Речниця обласного ТЦК Олена Кузіна розповіла про роботу військових

За словами речниці Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування Олени Кузіної, з агресією з боку населення працівники ТЦК стикаються майже щодня. Перепалки найчастіше трапляються під час роботи з оповіщення населення.

Олена розповіла, що люди проявляють агресію по-різному. Зазвичай конфлікти починаються зі словесних образ.

"Найчастіше тригерним моментом для військових стає запитання: "А ти був на війні?". Таке кажуть навіть тим, хто має видимі наслідки поранень. Наприклад, у нашого військового після травми все обличчя у слідах від уламків. Коли його було поранено, він відступав разом із побратимами і по дорозі буквально збирав власні зуби. Звичайно така фраза його зачепить – від цього не втечеш. Це психологія, людський фактор і ПТСР (Посттравматичний стресовий розлад)", – каже речниця.

За її словами, образами агресія не обмежується.

"Є ті, хто робить це навмисне. Людина хоче хайпу — дістає зброю, муляжі гранат. Було й таке, що зі зброєю нападали на працівників ТЦК та на поліцейських, які працюють разом із групами оповіщення. Порушники, звісно, несуть покарання згідно з чинним законодавством, але це не зупиняє інших, адже такі настрої постійно підігріваються ворогом", – зазначає Олена Кузіна.

Агресивну поведінку речниця пов’язує з російською пропагандою та впливом соціальних мереж.

"Агресія з боку населення активно підігрівається росіянами. Дезінформація поширюється через соцмережі, де сумнівні "експерти" дають поради. Головний посил усього цього – мобілізація нібито незаконна і населення має чинити активний спротив "людоловам" з ТЦК", – додає вона.

До елементів російської пропаганди Олена відносить й деякі конфліктні відео з працівниками ТЦК.

"Часто на таких відео показана лише частина конфлікту. Буває, що це архівні записи дворічної давнини або постановочні відео. Останній приклад: чоловік заявляв, що його розшукує певний РТЦК і називав прізвище начальника, який не працює вже кілька років. Такі нюанси й видають фейк", – каже речниця.

За її словами, впоратися з тиском та пропрацювати наслідки агресії військові можуть на зустрічі з психологом.

"Наші військові, звісно, усе це терплять, але ми розуміємо: довго витримувати негативне ставлення важко. У нас багато бійців, які мають поранення, пройшли полон — і коли вони бачать зневажливе ставлення, людина може зірватися. Тому психологічна робота є обов’язковою. У нас є щоденне тестування та спілкування з фахівцями для працівників. За потреби до роботи залучають не лише військових психологів, а й цивільних", – пояснює Олена.

За її словами, на психологічний стан впливають також графік і специфіка служби.

"Служба – це не офісна робота. Навіть якщо ти в тилу, роботи дуже багато. Додому приходимо лише переночувати й помитися. Більшість часу проводимо з колективом. Кожен день перетворюється на "день бабака", і тому робота групи психологічної підтримки надзвичайно важлива", – говорить вона.

Речниця зазначила, що попри труднощі працівники ТЦК залишаються вмотивованими.

"У нас працюють і військові, і цивільні. Цивільних мотивує можливість допомагати родинам українських захисників — вони підтримують близьких загиблих або тих, чиї рідні перебувають у полоні. А військові, які після поранень чи полону не можуть служити в бойових підрозділах, усе одно залучені до спільної справи. Це мотивує працювати й жити далі", – підсумовує Олена Кузіна.