«Бабусі для ЗСУ»: понад 12 тисяч виробів передали захисникам волонтерки з Дніпра

Волонтерський рух «Бабусі для ЗСУ», започаткований на початку повномасштабного вторгнення на базі Дніпровського міського територіального центру соціального обслуговування, продовжує свою невтомну місію — допомогу для українських воїнів.

Рух об’єднує близько 400 бабусь по всьому місту, які шиють, в'яжуть та плетуть найрізноманітніші вироби: від спідньої білизни, шкарпеток та килимків, до маскувальних сіток, сумочок та ортопедичних подушок.

За час повномасштабної війни волонтерки передали на фронт близько 12 тисяч різноманітних виробів.

«Цей рух — це набагато більше, ніж просто допомога. Він народився на базі соціальної адаптації, щоб допомогти нашим людям прийняти та сприймати сьогодення, а нині гуртує близько 400 бабусь по всьому місту. Вони невтомно працюють, даючи нове життя старим речам і зігріваючи наших воїнів, — це 1500 одиниць спідньої білизни, 325 пар шкарпеток і майже 700 килимків лише цього року. Це спільна психологічна підтримка для всіх, де кожен шов і кожен вузлик — це тепло, любов та віра у наших захисників», — зазначила директорка Дніпровського міського територіального центру соціального обслуговування Ольга Мешко.

Вона також звернулася до містян із закликом приносити у найближчі терцентри непотрібні чисті речі, даруючи їм другий шанс на допомогу захисникам.

Свою роботу жінки постійно адаптують до актуальних потреб ЗСУ та військових шпиталів.

Підопічна терцентру та переселенка з Лисичанська пані Любов поділилась своєю історією.

«Я приїхала з Лисичанська у березні 22-го року. Відтоді я допомагаю у волонтерському центрі. Там ми робимо сітки, кікімори тощо. А вдома я плету такі килимочки у бронетранспортери, танки, бліндажі. Якщо є вільний час – плету браслети та янголи як обереги. Я щиро бажаю, щоб вони їх вберегли і всі наші захисники повернулись додому».

«Ми започаткували рух на початку війни, щоб допомагати хлопцям, почавши з в'язаних килимків для бліндажів, теплих шкарпеток, шапок та рукавичок. Але допомога не стоїть на місці: сьогодні, працюючи в госпіталях як волонтер з реабілітації, я бачу їх потреби. Саме тому я взялася шити ортопедичні подушки — це життєво необхідна річ, щоб підтримати руку під крапельницею, культю чи плече. Я пенсіонерка, але цей внесок — моє відчуття корисності, мій особистий фронт і мій шлях до нашої спільної Перемоги», — наголосила учасниця волонтерського руху «Бабусі для ЗСУ» пані Лариса.