У Дніпрі відкрили меморіальну дошку загиблому захиснику Віталію Криворяку

Дніпро продовжує увічнювати пам’ять полеглих Героїв. Так у місті, у закладі освіти, де він навчався, встановили меморіальну дошку загиблому захиснику Віталію Криворяку.

У 2022 році Віталій добровільно став на захист держави. Він брав участь у бойових діях на Харківщині та Луганщині. 18 січня 2023 року внаслідок ворожого артилерійського обстрілу захисник загинув під час оборони міста Кремінна Луганської області.

«З перших днів повномасштабної війни він сам пішов до війська — без повістки, добровольцем. Сказав: «У мене є сімʼя, є діти — я маю їх захищати». Це було його свідоме рішення, і ми його прийняли. Він воював на Харківському напрямку, брав участь у звільненні області, згодом — на Луганщині, де й загинув», — розповіла сестра Віталія Криворяка Людмила.

«Для нас він був сонцем — завжди усміхнений, добрий, щирий. Він умів знаходити вихід з будь-якої ситуації, для нього не існувало нерозвʼязаних проблем. Коли його не стало, ми зрозуміли: він був тією людиною, на яку завжди можна було спертися. Таким він і залишиться в нашій памʼяті — сильним, світлим і справжнім», — додала племінниця захисника Христина.

Віталій Криворяк залишив по собі памʼять як людини, яка завжди тримала слово, берегла людяність і до останнього залишалася вірною собі та Україні.

Про шкільні роки оборонця розповіла його класна керівниця Лідія Іванівна:

«Він був дуже тихим, скромним, ніколи не сказав грубого слова. Умів дружити, його любили однокласники. Він не прагнув бути першим, але завжди був надійним. Коли почалася війна, я подумала: як же йому буде важко… Але він не зрадив себе. Він приходив до школи, сідав за свою парту, ніби тягнуло його сюди. Востаннє прийшов і сказав: «Я одружився». Це був наш останній діалог. Його мама втратила сина — свій головний тил. Цей біль залишиться назавжди, але разом із гордістю за справжнього воїна».

«Саме такі хлопці, як Віталій, мужньо билися на фронті й віддали життя за кожного з нас. Війна сьогодні триває у Сіверську, Покровську, на Харківщині, але не в Дніпрі — бо між мирними містами й ворогом стоїть наше військо. Наш святий обовʼязок — памʼятати кожного захисника поіменно і передавати цю памʼять наступним поколінням», — наголосив заступник міського голови Дніпра Андрій Денисенко.