Як переселенка з Нікополя створює унікальні бомбочки для ванни у Дніпрі

Гаррі Поттер, Губка Боб, Лабубу та Кевін із культового фільму “Сам удома” – це не сувеніри з магазину, а бомбочки для ванни ручної роботи. Їх виготовляє Ірина – переселенка з Нікополя, яка попри війну змогла відновити власну справу та відкрити домашню майстерню у Дніпрі.

До повномасштабного вторгнення життя Ірини було зовсім іншим. Разом із родиною вона тримала невеликий магазин одягу у Нікополі. Війна змусила залишити рідне місто та шукати безпечніше місце для життя. Після початку активних обстрілів жінка разом із донькою евакуювалася за кордон, пише “Наше місто”.

“Дуже хотілося взагалі зникнути і ніхто не розумів, як воно все буде далі відбуватися. Тому ми виїхали до Німеччини, але через три місяці повернулися назад до країни, тому що ми зрозуміли, що наше місце тут. Вдома все ж таки відчуваєш себе по-іншому”, – розповідає Ірина.

Після повернення родина ще намагалася жити у Нікополі, але щоденні обстріли змусили ухвалити остаточне рішення – переїхати. Так Ірина з донькою опинилися у Дніпрі та почали будувати життя наново.

Миловаріння з’явилося у житті Ірини ще до війни, але спочатку як хобі. Випадково побачені світлини натурального мила переросли у справжнє захоплення.

“Я дуже довго вагалася, чи потрібно воно мені, але чоловік зробив подарунок на День народження – придбав для мене навчання з натурального мила. І тоді я вже зрозуміла, що це точно моє”, – згадує жінка.

З часом Ірина пройшла ще кілька курсів і почала активно розширювати асортимент. Сьогодні вона виготовляє не лише мило, а й бомбочки для ванни, скраби, тверду піну, ексклюзивні свічки ручної роботи та іншу спа-продукцію. У цій сфері майстриня працює вже понад п’ять років.

“Мені подобається бачити результат своєї роботи й чути приємні відгуки. Я намагаюся використовувати тільки сертифіковані та якісні матеріали, навіть якщо це коштує дорожче”, – каже Ірина.

Під час евакуації більшість матеріалів і обладнання залишилися в Нікополі або зіпсувалися. У Дніпрі довелося починати практично з нуля. Вирішальною стала грантова підтримка. Завдяки державному гранту разом із чоловіком Ірина придбала необхідне обладнання, зокрема 3D-принтер, та облаштувала домашню майстерню.

“Ми почали розвиватися в напрямку не лише мила, а й бомбочок. Я знову пройшла навчання. Для дітей це взагалі номер один: яскраво й цікаво. Потім з’явилася ідея самостійно робити форми. Ми самі розробляємо дизайн, друкуємо форму і вже з неї я роблю бомбочки”, – пояснює майстриня.

Частина виробів є унікальною, без аналогів. Кожна бомбочка проходить кілька етапів: замішування, формування, сушіння, ручне розфарбовування, повторне сушіння та індивідуальне пакування.

Усі вироби створюють виключно з натуральних складників. Трави та квіти Ірина збирає сама або закуповує в аптеках, сушить у спеціальній сушарці та заготовляє на зиму.

“Еко – це для мене дуже важливо. У моєї дитини були алергічні прояви. Коли ми перейшли повністю на мою продукцію, стан поступово вирівнявся. Я використовую тільки натуральні складники”, – наголошує жінка.

Ціни на продукцію Ірина намагається залишати доступними. Вартість виробів стартує від 70 гривень і сягає 400 гривень за ексклюзивні позиції.

У майбутньому жінка мріє відкрити власний невеликий магазин, де кожен зможе знайти подарунок для себе чи близьких. А поки її вироби можна придбати онлайн на сторінці в “Instagram”.

Попри війну та вимушений переїзд, Ірина змогла не лише зберегти справу, а й дати їй новий розвиток, перетворивши хобі на власний бізнес і джерело натхнення для себе та своєї родини.