Історія Дніпропетровщини: Як на території нашої області знайшли вражаючий скарб

В ньому було 760 цінних срібних монет.

180 років тому на території сучасного Верхньодніпровського району його розкопали три звичайні хлопця.

Про те, як це було, розповіла Альона Артеменко – керівниця Краєзнавчої студії Верхньодніпровська:

«Срібло в яру та «хитрий» Олекса: або таємниця Бородаївського скарбу періоду Козаччини.

Газета «Русский инвалид» у 1847 році опублікувала вельми цікаву замітку. Хлопці з Бородаївки, граючись у яру на березі Дніпра, відкопали давні срібні монети. Ними виявилися польські злоті.

Далі — переклад українською:

«У Катеринославській губернії Верхньодніпровського повіту при селищі Бородаївці, у яру, що прилягає до р. Дніпра, знайдено 760 давніх срібних монет. За розміром і вагою всі вони однакові, але за зовнішнім виглядом різні, а саме: 45 монет — із зображенням польського короля Сигізмунда та написом «12 грошей» (що означає польський злотий, або 25 коп. на російські гроші); решта 715 монет — також срібні, але нижчої проби, з гербом Польщі та Литви й аналогічним написом «12 грошей». Вартість знахідки сягає 200 руб. асигнаціями, а загальна вага склала 1 фунт 27 лотів 1 золотник.

Обставини знахідки були наступними. 15 квітня син бородаївського державного селянина Гната Неклеси — Юхим (9 років), разом із синами місцевих вільних матросів Гаврила Неклеси — Олексієм (12 років) та Кіндрата Очкура — Никифором (10 років), граючись у яру, помітили в землі отвір. Припускаючи, що там можуть бути пташки, хлопці почали перевіряти діру палицею, аж раптом звідти посипалося срібло.

Коли Юхим розбив палицею невелику глиняну посудину, з якої сипалися гроші, діти заповзялися їх збирати. Найстарший, Олексій Неклеса, виявився неабияк винахідливим: щоб відволікти товаришів, він вигукнув: «Хрестіться, хлопці!». Поки малі слухняно хрестилися, Олексій не гаяв часу і згрібав монети. У результаті він зібрав левову частку — 579 штук, тоді як Юхим — 45, а Никифор — 136.

Монети були відправлені Катеринославською Палатою Державних Маєтностей до Першого Департаменту Міністерства».

Ця замітка піднімає завісу над періодом перебування правобережжя Дніпра під владою Речі Посполитої.

Сама наявність такого обсягу польської валюти свідчить про активний грошовий обіг на цих теренах, а також про контакти та співпрацю запорізького козацтва з польською короною в першій половині XVII століття. Відомо, що козаки отримували жалування від короля саме у злотих, тому ця валюта була звичним засобом платежу.

Однак сума, знайдена хлопцями, є доволі значною і, ймовірно, вказує на так звану «військову казну».

У працях Феодосія Макаревського ми знаходимо опосередковане підтвердження того, що на території сучасного Верхньодніпровська могла бути маєтність польського дозорця. На жаль, цей період історії краю в літературі часто обмежується лише загальними згадками. Але польські дозорці були присутні на наших теренах для контролю за козаками, особливо після того, як останніми було зруйновано фортецю Кодак (збудовану у 1635 році). Після цих подій польський король Владислав IV видав такий указ :

«1.Уряд Речі Посполитої з метою попередження морських походів з боку запорожців і постійного збурювання ними українського населення, повинен оволодіти всім Запоріжжям і поставити там постійну сторожу.

2.Реєстрові козаки в кількості двох полків повинні стояти на Запоріжжі й захищати Низ від чужих і своїх, тобто не дозволяти татарам переправлятися через Дніпро і вдиратись у володіння Речі Посполитої, а свавільним людям не давати спускатися з міст на Низ, гуртуватись на Низу в ополчення і повертатися для заколотів на Україну» (Д. Яворницький «Історія запорізьких козаків»).

Наталія Полонська-Василенко у своїй праці «Україна за литовсько-польської й польсько-козацької доби» зазначає:

«1638 р. польський уряд видав "ординацію": число козаків встановлено на 6 000, виборну старшину скасовано: віднині її мав призначати польський уряд, при чому вища старшина була з польської шляхти... На Україні розташувалася численна польська армія, щоб запобігти новим повстанням. Запорізькі козаки були оголошені поза законом. Фортеця Кодак була відбудована..».

Тож можливо що польські дозорці тримали пости вздовж усього правого берега Дніпра від Кодака вгору, і в районі Бородаївки також міг знаходитися їхній форпост?

Тема дуже цікава і непроста для ненауковиці. Вже два дні «не сплю», вичитуючи перипетії польсько-козацьких відносин. До самої замітки додаю фото, як приблизно могли виглядати польські монети із зображенням Сигізмунда III, що знайдені в землі моєї малої батьківщини».