«Прийшли і забрали в тебе дім». Історія переселенки з Криму, яка живе у Дніпрі

26 лютого – День кримського спротиву російській окупації. 12 років тому в Сімферополі влаштували акцію на підтримку територіальної цілісності України.

Переселенці з Феодосії Єлизаветі було 15 років, коли росіяни захопили півострів. Два роки тому в інтерв'ю Суспільному жінка розповіла: її батько, ризикуючи життям, чинив опір окупації. Вивішував український прапор та ходив у національному одязі.

"Він був налаштований максимально проти. Настільки явно показував свій супротив: у 2015-му році ходив у футболці з українським паспортом, повісив над нашим будиночком на горі Узун-Сирт український прапор. Він завжди дуже чітко вказував свою позицію, на чиєму він боці — на боці правди, добра, на боці України. І я, чесно кажучи, просто не розумію, як йому за це не "прилетіло", і як його не засадили", — говорить Єлизавета.

За її словами, родина остаточно вирішила залишити Крим, коли сказали, що потрібно отримати російські паспорти. До того ж, тиснула атмосфера.

"Це було дуже важко... Цей російський гімн на "лінійці" у школі. Це просто був такий дисонанс. У нас завжди грав гімн України, потім гімн Криму, і тут одразу просто російський гімн... Було страшно за своє життя, бо постійно бачив російських військових. Останній пункт — так звані "нові кримські". Це росіяни, які приїхали в анексований, окупований Крим і купили там собі житло. Які поводили себе нахабно... Хотілось пошвидше звідти поїхати. Хоча до того було сплановано життя в Криму. А тут ти просто повинен їхати, тому що прийшли покидьки і забрали в тебе твій дім", — розповіла жінка.

Батько Єлизавети ще на деякий час залишився в Криму: потрібно було продати майно, закрити бізнес, допомагати родичам виїхати з окупованого Криму.

"Усі, хто ставив під питання наші поїздки, мій український паспорт, український паспорт батька, якісь наші плани на приїзд — з усіма цими людьми ми припинили будь-який контакт, тому що це просто було без шансів. Путінізм — не лікується", — говорить переселенка з Криму.

Вона зазначила: вже перестала думати про те, коли деокупують Крим і вона зможе туди повернутися. Але вірить в перемогу України.

"Я не знаю, хто існує — Бог чи Всесвіт, чи якась вища сила. Будда, Аллах, це неважливо. Але всі будуть покарані за свої вчинки. На будь-яку несправедливість знайдеться завжди справедливість. І насправді російсько-українська війна — книжковий приклад боротьби. Боротьби зла і добра. І добро перемагає завжди. Бо такий закон всесвіту: не можна зробити купу жахливих й моторошних речей і залишитись не покараним", — говорить Єлизавета.