В историческом музее Днепра раскрыли секрет удивительного экспоната, перед которым молился последний атаман Запорожской Сечи

Эту часть церковного алтаря в старинной церкви запорожских казаков в свое время нашел и сохранил для нашего музея Дмитрий Яворницкий.

Предполагается, что перед этим аналоем молился последний кошевой атаман Запорожской Сечи Петр Калнышевский, который до конца его жизни был отправлен российской властью в Соловецкий монастырь.

Об удивительном экспонате в Днепропетровском историческом музее имени Яворницкого рассказали:

«Відвідувачі нашого музею під час огляду виставки, присвяченої Дмитру Яворницькому, часто звертають увагу на цей експонат. Це — церковний аналой (частина вівтаря), яскрава пам’ятка козацького бароко, що датується першою половиною XVIII століття.

Унікальність аналою в тому, що він походить із Соборної Покровської церкви Нової Січі — останньої твердині запорожців, знищеної за наказом Катерини II у 1775 році. Припускають, що за ним молився й останній кошовий отаман Петро Калнишевський, якого згодом цариця заслала до Соловецького монастиря.

Дмитро Яворницький знайшов цей аналой у новій кам’яній церкві у селі Покровське (сьогодні у Нікопольському районі на Дніпропетровщині), яке постало на місці колишньої Січі. Чимало запорозьких цінностей, скарбів та книг було врятовано місцевими мешканцям зі старої дерев’яної церкви й перенесено до новозбудованого храму.

На вмонтованій іконі зображена Богородиця з покровом, під яким вона тримає архієреїв та ченців. На думку Яворницького, зліва на ній зображені цар Іоанн V та цариця Софія. Також з лівого краю можна побачити двох запорожців. За бароковою традицією, на іконах та церковних розписах було прийнято зображати ктиторів — фундаторів та меценатів храмів та монастирів. Імена цих козаків залишилися невідомими історії, однак безсумнівно, що вони були людьми, які надавали січовій церкві великі пожертви.

Про цей експонат Дмитро Яворницький написав у другому томі своєї праці «Запорожжя в залишках старовини і оповіданнях народу» (1888). У 1905 році аналой увійшов до зібрання нашого музею разом із іншими цінностями, зібраними дослідником під час численних експедицій.

Запрошуємо і вас завітати до нас, щоб на власні очі побачити цей унікальний взірець українського барокового мистецтва.

Текст підготовано Антоном Кістолом».