Стал инвалидом, но вернулся в родную бригаду «Дикое поле»

Украинские воины демонстрируют запредельное мужество и желание бить врага до последнего.

Яркий пример этому – Руслан, командир отделения в 128-й Днепровской бригаде «Дикое поле».

Он ушел добровольцем на войну в феврале 2022 года. Прошел через множество тяжелейших боев и операций. Был дважды тяжело ранен. Его признали инвалидом.

Но, несмотря на это, Руслан вернулся в родную бригаду.

О нем в 128 бригаде «Дикое поле» рассказали:

«Після поранення отримав інвалідність ІІ групи. Але замість того, щоб залишити військо — залишився у своїй бригаді!

Руслан — командир відділення у стрілецькому батальйоні. Він один із тих, хто у лютому 2022 року прийшов добровольцем. Бадьорий, повний сил. Якби не шрам на обличчі, й не скажеш, що за його спиною чотири роки повномасштабної війни і два важкі поранення.

«Я дуже швидко зрозумів, що таке війна. 19 квітня 2022 року моїм першим бойовим завданням було витягти наших перших загиблих. Тому якщо й були якісь ілюзії щодо війни — вони зникли одразу й повністю».

Перше поранення Руслан отримав під час контрнаступу. Після зачистки лісосмуги його підрозділ потрапив під шквальний артилерійський вогонь. Тоді Руслана вдалося вчасно евакуювати. Лікування і відновлення були тривалими.

«Я тоді приїхав додому. Але в якийсь момент зрозумів: на позиціях хвилювався за родину і за дитину, а вдома переживав за побратимів. І не міг дочекатися, коли знову повернуся до них».

Друге поранення Руслан отримав у Степногірську в листопаді 2025 року — за кілька днів до свого 28-го дня народження. Роздроблений ніс, відірваний палець, перелом… Та вже за чотири місяці він знову у строю — навіть попри інвалідність.

«Син питає: навіщо? Дружина каже ще жорсткіше… А я просто не можу вдома спокійно читати новини про війну. Чим я звідти допоможу зупинити ворога? Тому я знову тут».

Фото со страницы 128 бригады.