Історія Дніпра: Як гетьман Кирило Розумовський подорожував до Катеринослава на п’ять років раніше імператриці

Історики продовжують розвінчувати імперські міфи про наше місто та край.

Один з сталих міфів імперських та радянських часів полягає в наступному.

Мовляв, на місці сучасного Дніпра та нашого регіону був лише голий степ, доки за велінням імператриці Катерини Другої не вирішено було заснувати Катеринослав…

Спростування цього міфу лунало за останні роки та десятиріччя безліч разів!

А ще одну цікаву історію з цього приводу розповів відомий дніпровський історик, краєзнавець, журналіст, музейник Микола Чабан.

Мова йдеться про останнього гетьмана України Кирила Розумовського. Та про те, як він здійснив подорож до Катеринослава та наших країв за 5 років до відомого вояжу імператриці. І про те, що дійсно замість голого степу він тут побачив.

Ось що пише Микола Чабан:

“ГЕТЬМАН КИРИЛО РОЗУМОВСЬКИЙ: ПОДОРОЖ ДО КАТЕРИНОСЛАВА ЗА П’ЯТЬ РОКІВ ДО ЦАРИЦІ

Чи буде в Дніпрі вулиця гетьмана Кирила Розумовського?..

Чи знали ви, що колишній гетьман України відвідав наш край задовго до Катерини II? У 1782 році Кирило Розумовський здійснив мандрівку до нещодавно заснованого Херсона. Те, що він побачив, змінило його скептичний погляд на розвиток регіону.

То була подорож від «жахливого степу» до значних міст.

Шлях гетьмана пролягав через Кременчук «Херсонським шляхом». У листі до М. І. Ковалинського він ділився подорожніми спостереженнями:

Замість пустки — життя: Там, де раніше був порожній степ і поодинокі козацькі зимівники, тепер через кожні 20–30 верст з’явилися повноцінні поселення.

Масштаби будівництва: Херсон, який на той момент мав лише чотири роки, Розумовський назвав уже «значним містом».

«Лепоустроенный» Катеринослав

Гетьман окремо відзначив красу та продумане планування тогочасного Катеринослава (який тоді ще розташовувався на річці Кільчень), а також розвиток Нікополя та Нового Кодака. І колишній Катеринослав Кільченський, і Новий Кодак нині є територією сучасного м. Дніпра.

Технологічне диво: спроби приборкання Ненаситця.

Найбільше досвідченого вельможу вразили інженерні роботи на Дніпровських порогах. Ненаситець (або Ревучий) був найстрашнішою перешкодою: 12 уступів і перепад води до 5 метрів робили його майже непрохідним.

Що побачив Розумовський?

Перший канал: Під керівництвом полковника Михайла Фалєєва вздовж правого берега прорубували шлях крізь гранітні скелі.

Методи: Каміння підривали порохом, а русло розчищали вручну.

Тріумф розуму: На роботах були задіяні тисячі людей. Гетьман назвав цей канал досягненням, «вартим будь-якої уваги розуму людського».

Цікавий факт. Свій захоплений лист Розумовський писав уже з Батурина — своєї колишньої гетьманської резиденції. Хоча його посаду скасували ще у 1764 році, він продовжував щиро цікавитися долею українських земель.

Чому це важливо сьогодні?

Ці свідчення належать до найяскравіших документів епохи. Вони показують, як швидко трансформувався наш край і як високі тогочасні технології (підривні роботи, канали) впроваджувалися на берегах Дніпра. Хоч це й не дало бажаного ефекту, проте…

Питання до обговорення: Чи заслуговує постать Кирила Розумовського на те, щоб його ім’я з'явилося у назві однієї з вулиць нашого міста?

Трохи про адресата листа екс-гетьмана. Хто такий Михайло Ковалинський?

Близький друг Григорія Сковороди: Це той самий Ковалинський (1745-1807), який був улюбленим учнем і біографом видатного українського філософа. На момент листування з Розумовським він був впливовим чиновником, близьким до князя Григорія Потьомкіна, а згодом став куратором Московського університету та рязанським губернатором.

Які стосунки мав з гетьманом? Стосунки між Кирилом Розумовським та Михайлом Ковалинським можна охарактеризувати як довірливе приятелювання та ділове партнерство:

Обидва належали до тогочасної еліти, були освічені інтелектуали та «земляки» (вихідці з Лівобережної України), що дуже зближувало людей у Петербурзі чи Москві.

Розумовський писав Ковалинському щиро та відверто. Як довіреній особі. Саме тому лист 1782 року містить не сухі звіти, а «щире захоплення» та скептичні зауваження, які гетьман не міг би дозволити собі у спілкуванні з офіційними особами чи царицею.

Оскільки Ковалинський мав зв’язки з Потьомкіним (який тоді фактично керував розбудовою Півдня України), Розумовський через ці листи міг ділитися своїми враженнями від побаченого Він знав – його думка дійде до потрібних вух.

Отже, їхній зв'язок — це поєднання інтелектуальної дружби та неформального листування між досвідченим державним діячем (екс-гетьманом) та молодим впливовим адміністратором.

Портрет гетьмана пензля Луї Токке. 1758”.

Ілюстрації з відкритих джерел.