Сьогодні, 29 травня, виповнюється 175 років від дня народження знакової людини в історії нашого міста.

Про Івана Яковича Акінфієва (1851-1919) Міський сайт останнім часом розповідав чимало.

Зокрема, ми регулярно повідомляли про суботників студентів ДНУ імені Гончара біля будинку, де проживав видатний учений. А також про те, що до 175-річчя від дня його народження була написана, видана та представлена ​​громадськості книга про його життя та наукові досягнення.

Іван Акінфієв – видатний учений-біолог, ботанік, автор гербарію катеринославської флори, квіткового календаря міста та книги про історію садів та парків Катеринослава. Один із засновників Катеринославського наукового товариства та Катеринославського університету (нині ДНУ імені Олеся Гончара).

У свій час про нього Міському сайту докладно розповідав завідувач відділу Дніпропетровського національного історичного музею імені Д. Яворницького Максим Кавун:

«Син священика змінив духовну кар'єру на вивчення рослин

«Іван Акінфієв (1851-1919) – видатний учений-геоботанік, флорист, педагог та громадський діяч Катеринослава та Півдня України, – розповідає Максим Кавун. – Як це часто буває в історії нашого міста, Іван Акінфієв не був місцевим уродженцем, але реалізувався саме на берегах Дніпра.

Народився Іван Якович 29 травня (10 червня) 1851 року на Кавказі – у селі Донському Ставропольській губернії, у родині дяка місцевої церкви. Декілька поколінь сім'ї Акінфієвих були священнослужителями. Іван спочатку вибрав для себе цей шлях.

Проте1874 року молодик раптом вирішив кардинально змінити рід занять. Він вступив на природне відділення фізико-математичного факультету Новоросійського університету (Одеса). Університет закінчив у 1879 році.

Кар'єра розпочалася неподалік Одеси. З лютого 1880 року почав працювати викладачем природознавства у центральному 8-класному училищі міста Болград (нині районний центр Одеської області). Проте вже з 1 серпня 1880 року Іван Якович переїхав до Катеринослава, де почав працювати вчителем природної історії та хімії у першому реальному училищі. Будівлю реального училища у 1930-х роках було реконструйовано на другий корпус університету (проспект Яворницького, 36). У цьому корпусі розташований Зоологічний музей, на даний час корпус визнаний аварійним та закритий для навчальної діяльності.

Головний дослідник флори Катеринослава та Півдня України

Разом із викладанням Іван Акінфієв одразу розпочав фенологічні дослідження – вивчення флори цілого регіону. Він першим на території України розпочав систематичні фенологічні дослідження.

Об'єктом досліджень вченого були два географічні ареали - власне Катеринослав з його губернією, а також Кавказ та Передкавказзя. Три найважливіші наукові монографії І.Я. Акінфієва: «Нарис флори м. Катеринослава» (1885), «Рослинність Катеринослава наприкінці першого століття його існування» (1889), а також «Флора Центрального Кавказу» (1894).

Найвідоміша книга Акінфієва – «Рослинність Катеринослава…». У цій книзі зібрано воєдино відомості про виникнення та розвиток садів та парків міста Катеринослава за 100 років. Наведено дуже цінні історичні факти та описи флори садів та парків. Наразі раритетна книга Акінфієва розміщена у вільному доступі в інтернеті.

Великі заслуги І.Я. Акінфієва в описі рідкісних видів рослин південно-східної України, багато з яких занесено зараз до Червоної книги.

Майже 40 років вчений проводив спостереження за кліматом, які стали визначним внеском у кліматичні дослідження на території України. В катеринославському журналі «Бджола» Акінфієв вперше в Україні заснував спеціальний розділ «Хроніка погоди та природи».

Особливою заслугою Акінфієва є створення Квіткового календаря для Катеринослава. Це було перше таке видання в Україні.

Знаменитий гербарій Акінфієва: орден святої Анни та медаль Паризької виставки

Іван Якович був не лише вченим-теоретиком. П'ятнадцять років, з 1881 до 1896 року, він збирав унікальний «Повний гербарій Катеринославської флори». До нього увійшли 1210 видів рослин.

Гербарій Івана Акінфієва був представлений на Всеросійській художньо-промисловій виставці в Нижньому Новгороді (1896). Там він отримав найвищі оцінки, а сам Іван Акінфієв був удостоєний ордена Святої Анни ІІ ступеня. Це була дуже серйозна відзнака, адже орден Анни в Російській імперії зазвичай присуджували чиновникам.

Далі вчений був гідно оцінений і на світовому рівні. Цей же гербарій разом із науковими роботами вченого отримав Велику срібну медаль на Всесвітній виставці в Парижі 1900 року. Гербарій Акінфієва має величезну цінність, збережений до нашого часу та зберігається у Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара.

Цікаво, що Іван Акінфієв зібрав ще один гербарій, який охоплював Кавказ. Цей гербарій було придбано Санкт-Петербурзьким Ботанічним садом 1899 року за 700 рублів.

Батько-засновник наукових товариств

Наукова діяльність Івана Акінфієва була високо оцінена науковою спільнотою. Він був обраний дійсним членом Новоросійського товариства дослідників природи (1885), Товариства дослідників природи при Харківському університеті (1888), членом правління Катеринославського відділу Російського товариства садівництва (1889), дійсним членом Кавказького товариства Імператорського натуралістів (1893), членом-засновником товариства для сприяння лісонасадження Катеринославської губернії (1893).

Іван Якович був одним із батьків-засновників першого наукового товариства в нашому місті – Катеринославського наукового товариства. У 1908 році за свої заслуги Іван Акінфієв був обраний довічним членом Катеринославського наукового товариства.

1910 року Івана Акінфієва відзначили одразу двома медалями на відомій Південноросійській промисловій, сільськогосподарській та кустарній виставці, що проходила в Катеринославі. Йому було присуджено Велику золоту медаль за праці в галузі народної освіти, та Велику срібну медаль за «Гербарій рослинних угруповань Катеринославської губернії».

Помер Іван Акінфієв 20 липня (2 серпня) 1919 року від водянки. Це був час революційної розрухи.

Місцем поховання вченого став Севастопольський цвинтар».

Повну версію статті можна прочитати тут.

Ілюстрації з архіву міського сайту.