Як радянська цензура нищила українське кіно. У Дніпрі провели тематичну лекцію

У Дніпрі розповіли про вплив радянської цензури на українське кіно. Під час лекції «Сімнадцять редакцій свободи: як радянська цензура ламала українське кіно» учасники дізналися про механізми тогочасного державного контролю над творчістю, долі українських режисерів та фільмів, які зазнавали заборон, скорочень та ідеологічного втручання.

Також під час зустрічі йшлося про те, як цензура впливала на висвітлення національної ідентичності, історичної пам’яті та культурних цінностей, а також про способи, якими українські митці зберігали авторський голос через символізм, метафори та приховані смисли.

«Ми вирішили сфокусувати увагу на двох кінострічках — «Коліївщині» Івана Кавалерідзе та «Вітрі з порогів» Арнольда Кордюма, які яскраво демонструють, як саме цензурувалося українське кіно наприкінці 1920-х — на початку 1930-х років. Перша звукова стрічка Одеської кінофабрики «Коліївщина» перед виходом до глядача пройшла 17 цензурних редакцій і зазнала критичного тиску за нібито «український націоналізм». Натомість фільм «Вітер з порогів», частково відзнятий на Дніпропетровщині, у 1934 році був повністю заборонений і тривалий час вважався втраченим. Обидві стрічки порушували складні суспільні теми та демонстрували глибокий драматизм, що відрізняло українське кіно від радянської пропагандистської схематичності», — зазначив лектор Комунального закладу «Музей спротиву Голодомору» Дніпровської міської ради Тимур Литвин.

За словами в. о. директора музею Азада Мамедова, мета заходу — привернути увагу до українського кінематографа 1930-х років та його ролі у формуванні національної пам’яті.

«Нам важливо, щоб люди бачили ці фільми та знали про їхню історію, адже це частина нашої культурної спадщини. Україна мала власний кінематограф — амбітний, прогресивний і перспективний. Однак радянська влада фактично знищила можливості для його розвитку. Сьогодні ми знайомимо відвідувачів із цими стрічками, а також підготували тематичну вікторину, під час якої учасники зможуть перевірити свої знання та отримати призи - книжки та календар від музею спротиву голодомору», — наголосив Азад Мамедов.

Захід організували в партнерстві з «Книгарнею «Є» з метою збереження пам’яті про українських митців і твори, які, попри цензурні обмеження, стали важливою частиною культурної спадщини України.