«Прилітають і КАБи, і дрони». Евакуаційниця про вивезення людей з прифронтових громад та безпекову ситуацію

Обов'язкова евакуація населення триває в 11 громадах Дніпропетровщини. Лише за останні 10 днів із небезпечних територій виїхали понад тисячу дорослих і понад 400 дітей, повідомляв 24 липня очільник обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.

Евакуаційниця Благодійного фонду «Схід SOS» Анна Баранова в етері проєкту «Суспільне студія» розповіла, як нині триває процес та чи погіршилась безпекова ситуація в громадах.

За її словами, останні декілька місяців стрімко збільшуються заявки на евакуацію.

«Якщо ми говоримо, наприклад, про Васильківку, то її ворог почав знищувати буквально за пару тижнів. Якщо на початку червня там ще було цілком живе селище, то протягом двох тижнів воно стало абсолютно розбитим і непридатним для життя. Звісно, там залишаються люди, але вся інфраструктура майже знищена, і там доволі небезпечно знаходитись. І також ми це спостерігаємо і в Шахтарському, яке було доволі тиловим містом, але вже коли ми працюємо в місті, бачимо і спалення автівки на окраїнах, і наші евакуйовані також розповідають про те, що і прилітають і КАБи, і дрони», — розповіла вона.

Знищена авіаударами п’ятиповерхівка у Васильківці на Дніпропетровщині, червень 2026 року. Суспільне Дніпро

Анна Баранова зазначила, що волонтери, попри небезпеку, продовжують евакуювати людей, зокрема, і з Васильківки.

«Ми спілкуємося з поліцією "Білими янголами", який нам теж може сказати, коли краще заїжджати, коли не заїжджати. Слідкуємо за локальними тривогами. Також в нас є прилади РЕБ, які допомагають нам якусь частину загроз все-таки мінімізувати. Але поки що, на щастя, ми можемо заїжджати в Васильківку і навіть трохи далі», — каже евакуаційниця.

За словами Анни Баранової, окрім евакуації волонтери намагаються надати допомогу з розселенням.

Евакуаційниця благодійного фонду \"Схід SOS\" Анна Баранова. Суспільне. Скриншот з етеру

«Це літні люди, одинокі, маломобільні люди. Це і родини з дітьми, і люди середнього віку. У принципі, допомога потрібна усім. Є люди, які звертаються з допомогою просто евакуації до місця, де вони вже подбали, наприклад, про оренду або де їх чекають їхні родичі. Але, на жаль, дуже багато людей, яким немає куди їхати. І тут ми вже піклуємося про них і шукаємо їм варіанти для розселення. Це може бути державне розселення в заклади, або підшуковуємо будинки в громадах, на більш безпечних територіях», — зазначила вона.

Також евакуаційниця зазначає, що подекуди доводиться вмовляти людей покинути небезпечну територію.

«У нас все відбувається по заявках. Тобто це добровільне бажання людини виїхати або бажання їхніх родичів вивезти їх. Іноді таке трапляється, що ми приїжджаємо на заявку, і якщо, скажімо, діти оформлювали заявку, а батьки відмовляються їхати, то тут нам, як евакуаційникам, доводиться вмовляти людей. На щастя, частіше за все у нас вдається. А також у нас ще є така ініціатива, це інформування населення. Ми виїжджаємо в прифронтові території, де вже оголошена евакуація, і розмовляємо, спілкуємося з людьми там, для того, щоб вони розуміли, як вони можуть виїхати, які умови, на що вони можуть претендувати при розселенні і так далі», — сказала вона.