Україна в ЄС до 2030-го: деталі “дорожньої карти” переговорів

Наша країна серед лідерів євроінтеграції, але переговори завершить пізніше за Чорногорію, Албанію та Молдову. Чому шлях України до ЄС довший?

ЄС готує “дорожні карти” для чотирьох лідерів євроінтеграції: Чорногорії, Албанії, Молдови та України. Попри те, що наша країна є одним з фаворитів, її переговори про вступ завершаться пізніше, ніж у інших. Чому ж наш шлях до ЄС буде довшим? Про це пише корреспондент.

Фаворити євроінтеграції

ЄС розробляє “дорожні карти” з орієнтовними термінами завершення переговорів про вступ для чотирьох країн, які вважаються фаворитами  євроінтеграції - Чорногорії, Албанії, Молдови та України. Про це з повідомив  Рікард Йозвяк, редактор “Радіо Свобода” з питань Європи.

“Найновіші думки щодо “дорожніх карт” приєднання до ЄС, які мають бути представлені наступного тижня, - Чорногорія - 2026-й, Албанія та Молдова - кінець 2027-го / початок 2028-го, Україна — кінець 2029-го”, - сказав Йозвяк.

Аналізуючи ці орієнтири, журналіст наголосив, що вказані дати стосуються виключно потенційного завершення переговорного процесу, а не безпосереднього набуття повноправного членства в ЄС.

Для України визначений термін виявився найдовшим серед усіх кандидатів.

Згодом європейський оглядач зробив важливе уточнення щодо специфіки документів, які готуються для Києва та Кишинева. За його словами, на даному етапі “дорожні карти” для України та Молдови будуть зосереджені не на остаточному фіналі перемовин, а на першочергових очікуваннях і завданнях на наступний 2027 р. Конкретніші та фіксовані дати завершення вступного процесу вирішуватимуться та узгоджуватимуться пізніше, тому наразі всі оприлюднені часові рамки є лише приблизними орієнтирами.

Водночас офіційних заяв від представників ЄС щодо конкретних дат чи кінцевих дедлайнів наразі немає, оскільки Брюссель традиційно утримується від публічного фіксування чітких часових рамок для вступних переговорів. Також “Європейська правда”з посиланням на власні джерела в інституціях ЄС повідомила, що Єврокомісія взагалі не планує закладати в майбутні “дорожні карти” для України та Молдови орієнтовні дати завершення перемовин, а обмежиться завданнями на 2027 р. Отже, дати є лише внутрішніми робочими орієнтирами, а не офіційно затвердженою позицією Брюсселя.

Чому шлях України буде довшим?

Триваліший часовий горизонт завершення вступних переговорів для України експерти пояснюють масштабністю завдань та унікальними умовами, у яких опинилася наша держава. На відміну від інших кандидатів, Україна є велетенською за європейськими мірками країною з потужним агросектором, розвиненою логістикою та величезним внутрішнім ринком. Повноцінний вступ такого гравця фактично перекроює внутрішній ринок ЄС, що вже викликає застереження з боку окремих держав-членів, зокрема Польщі, Угорщини та Франції. Переговори щодо цих чутливих секторальних кластерів вимагатимуть найскладніших і найтриваліших компромісів.

Крім того, порівняння українського графіка з балканським є принципово некоректним, адже приміром Чорногорія веде перемовини ще з 2012 р. і лише зараз виходить на фінішну пряму. Україні ж потрібно впровадити понад 30 тисяч правових актів ЄС, паралельно дбаючи про інституційну стійкість та гарантії безпеки в умовах триваючої війни.

За таких обставин навіть кінець 2029 р. є надшвидким темпом за суворими стандартами Брюсселя.

“Обсяг законодавчих змін та реформ, які має провести Україна, неспівмірний із параметрами невеликих країн-кандидатів, а переговори щодо ключових економічних блоків вимагатимуть найважчих компромісів”, - вважає Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру.

Скільки кластерів залишилось?

Євроінтеграційний процес України отримав новий імпульс після врегулювання суперечки з Угорщиною щодо освітніх прав національних меншин.

13 жовтня на Міжурядовій конференції в Люксембурзі Україна та ЄС офіційно відкрили переговорні кластери № 2 “Внутрішній ринок” і № 3 “Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання”. Вони охоплюють загалом 17 переговорних розділів і доповнили два вже відкриті напрями: кластер № 1 “Основи процесу вступу”, переговори за яким розпочалися в червні 2026 р., та кластер № 6 “Зовнішні відносини”, відкритий 14 липня. Таким чином, Україна вже веде переговори за чотирма з шести кластерів. Водночас два інші блоки - № 4 “Зелений порядок денний та стале з'єднання” і № 5 “Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості” - залишаються заблокованими Угорщиною.

Другий кластер стосується інтеграції України до єдиного ринку ЄС. Він охоплює вільний рух товарів, послуг, працівників і капіталу, а також правила конкуренції, фінансові послуги, корпоративне право, захист інтелектуальної власності та права споживачів.

Третій кластер об'єднує вісім розділів, пов'язаних з економічною конкурентоспроможністю та розвитком. Серед них - податкова й економічна політика, цифрова трансформація, промисловість, зайнятість, освіта та наука.

Загалом переговори охоплюють 35 розділів законодавства ЄС, а їх просування залежить від виконання конкретних критеріїв - бенчмарків. ЄС визначив для України 145 бенчмарків - конкретних умов, які необхідно виконати для просування до членства.

“На мою думку, середній час для виконання - близько двох років”, - зазначив колишній віцепрем’єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка.

Відкриття нових кластерів є важливим кроком, але попереду залишається складна робота над реформами. Водночас переваги євроінтеграції можуть відчуватися ще до вступу України до ЄС.

“Ще до того, як Україна стане повноправним членом ЄС, у міру наближення її законодавства до європейського українські громадяни вже мають відчути переваги від полегшеного доступу до єдиного ринку. І бізнес, і споживачі”, - пояснила Тінатін Ахвледіані, керівниця програми розширення ЄС Центру європейських політичних досліджень (CEPS), у коментарі Радіо Свобода.