
Мешканці Дніпропетровщини просять нагородити сміливу дівчинку, про яку держава немов забула.
Ця трагедія сталася в селі Братське, де мешкала багатодітна родина Соляник. Прямо в їх будинок влучив ворожий Шахед. Батьки Ігор та Вікторія загинули на місці, удар прийшовся в їх спальню. А в сусідніх кімнатах спали їх три маленькі доньки…
Найстарша, 8-річна Даша, в суцільному диму та полум’ї розшукала своїх маленьких сестричок та врятувала їх…
Після цієї трагедії минув час. Але держава немов забула про героїчний вчинок школярки.
Наша колега, журналістка з міста Кам’янське Людмила Блик поспілкувалась з бабусею осиротілих дівчат і розповіла наступне:
«Вона залишилася без батьків у палаючому будинку, але у свої 8 років врятувала двох молодших сестричок. Чому про її подвиг досі мовчать чиновники?
Хоч я давно покинула рідну Андріївку Покровської громади Синельниківського району на Дніпропетровщині, але серцем завжди там. І не можу мовчати про історію, яка загубилася за сухими зведеннями та поспіхом примусової евакуації.
У ніч на 29 серпня 2025 року в село Братське прийшла біда — російський «Шахед» влучив у будинок молодого подружжя Ігоря та Вікторії Соляник. Удар припав прямо на їхню спальню. Батьки загинули миттєво. А в сусідніх кімнатах спали троє їхніх маленьких донечок...
Найстаршій, третьокласниці Даші, на той момент було лише 8 років. Як вона змогла не розгубитися у вогні та диму, дівчинці згадувати надто боляче. Тому далі — розповідь її бабусі, Валентини Іванівни Соляник:
«Горе прийшло до нас о 00:30. Будинок спалахнув, мов сірник. Прокинувшись від страшного вибуху, Даша побачила, що її кімната горить. Вона вибігла кликати маму й тата, але ніхто не обізвався — дитина ще не знала, що їх уже немає.
У суцільній темряві, серед диму та вогню, восьмирічна дитина прийняла доросле рішення: рятувати сестер сама.
Вона пробралася до кімнати 7-річної Юлі й вивела її. А потім повернулася у палаючий дім за найменшою Софійкою, якій не було ще й двох рочків — дитина стояла в ліжечку й плакала. Даша змогла вивести обох у безпечне місце. На їхній плач прибігла сусідка Людмила Григорівна Вйонцик і забрала дівчаток до себе.
Зараз мої онучки живуть у Кам’янському під опікою мого старшого сина. Вчаться жити заново без тата й мами. А у мене гостре питання до чиновників Покровська територіальна громада, Дніпропетровської ОВА та ДСНС: чому ця дитина досі не має державної нагороди? Невже, щоб помітити справжній героїзм, вам обов’язково потрібні стоси паперів у кабінетах, а живий подвиг дитини нічого не вартий?
Моя восьмирічна внучка стала справжнім янголом-охоронцем для своїх сестричок. Вона достойна звання «Герой-рятівник року» чи відзнаки Президента «Майбутнє України»!
Звертаюся до кожного, у кого є серце — допоможіть, щоб історію Даші почули!».
Просимо звернути увагу: Офіс Президента України Олена Зеленська ДСНС України, Дніпропетровська обласна державна адміністрація».
Поки що офіційної реакції на це звернення немає…
Фото Даші та сестричок – з родинного архіву з дозволу рідних.
![]() |
Gorod`ській дозор |
![]() |
Фоторепортажі та галереї |
![]() |
Відео |
![]() |
Інтерв`ю |
![]() |
Блоги |
| Новини компаній | |
| Повідомити новину! | |
![]() |
Погода |
| Архів новин | |
Тут шанують не справжніх героїв а провладних лоялістів. Відповісти | З цитатою