У рамках святкування 315-тої річниці від дня народження Петра Калнишевського в Петриківці відбудеться театралізоване дійство «Ніч на скіфських курганах»

У липні в рамках святкування 315-тої річниці від дня народження Петра Калнишевського в Петриківці (Дніпропетровська область) відбудеться театралізоване дійство «Ніч на скіфських курганах», присвячене життю останнього кошового отамана Запорізької Січі. Про це інформагентству «Придніпров’я» повідомили в прес-службі віце-прем'єр-міністра України В’ячеслава Кириленка.

За інформацією прес-служби, у рамках святкових заходів на батьківщині Петра Калнишевського у селі Пустовійтівка (Роменський район, Сумська область) відбудеться Всеукраїнське козацьке свято «Калнишева рада». Наразі у Пустовійтівці відновлюється Троїцька церква, споруджена в 1773 році на кошти Калнишевського, вже закладено парк «Калнишевий гай», створюється музей отамана.

Як повідомили в прес-службі, протягом року в закладах освіти та культури України проходитимуть семінари, тематичні читання, екскурсії, книжкові виставки та тематичні експозиції на тему «Петро Калнишевський — останній кошовий отаман Запорізької Січі».

Довідка: Петро Калнишевський (1690-1803) — останній кошовий отаман Запорозької Січі у 1762, 1765—1775 роках. Народився у селі Пустовійтівка біля міста Ромни. Походив з української шляхти Лубенського полку. Відстоював права Запорожжя, задля чого неодноразово їздив із депутаціями до Петербурга. Намагався посилити свою владу і обмежував права старшини та козацької ради. Дбав про поширення хліборобства і торгівлі у запорозьких степах і тим самим перешкоджав планам Росії в колонізації причорноморських степів та посиленні російської присутності в Україні. Завдяки його турботам у дикому степу виростали нові села — так, зокрема, виникло й село Петриківка на Дніпропетровщині, назване на честь кошового.

Скориставшись тим, що Військо Запорозьке було на турецькому фронті, у 1775 р. російські війська за наказом уряду оточили Січ. Не маючи сил боронитися, Калнишевський змушений був здати фортецю без бою. Разом зі старшиною його було заарештовано і ув'язнено в Соловецькому монастирі. З 1801 р, після звільнення, залишився ченцем у монастирі, де і помер на 113 році життя.