Невідома історія Таромського

У Таромському, що кілька років тому ввійшло до складу Дніпропетровська, а до того довгі роки існувало як окрема адміністративна одиниця, з'явився пам'ятник його літописцю — вчительці місцевої школи Вірі Міляєвій.

Книга «Сторінки історії Таромського“, написана нею у співавторстві з колегою Мартою Головіною, вийшла нещодавно. Однак до друку вона пройшла довгий шлях боротьби. Віра Міляєва збирала історію рідного селища протягом двадцяти років, та видання своєї книги так і не дочекалась. Зібравши докупи свої спостереження та нариси співавторки Марти Головіної, вона залишила це донькам і попросила, щоб хоч декілька примірників маленької книжечки було надруковано і передано в бібліотеки для тих, кому цікава невідома історія Таромського.

Одразу після її смерті доньки зробили декілька комп'ютерних примірників книги і почали домовлятись про її багатотиражний друк. Але не встигли. Виявилось, на багатолітню роботу їхньої матері претендували інші люди. Вихід книги Віри Міляєвої навіть без посилання на її ім'я обурив не тільки доньок письменниці, а й мешканців Таромського. Адже закохана у свою справу вчителька виховала не одне покоління таромчан. І кожен знав про її роботу над книгою. І кожен хотів, щоб справедливість восторжествувала.

Так дві доньки письменниці почали свій довгий шлях чиновницькими кабінетами, і нарешті їхній розповіді повірили. І нарешті були виділені гроші на офіційне видання книги про Таромське. Книга, яка збиралась крупицями і містила таку повну інформацію, якої немає в жодних історичних документах, розійшлася міттєво. Звісно, родичі авторки на ній нічого не заробили, та в них і не було такої мети. А міська влада виділила гроші на пам'ятник простій учительці історії Таромської середньої школи, якій вдалось зробити те, за що тепер їй вдячні українці зі всього світу.