Як вирішити сміттєву проблему?

На найближчій сесії у Дніпропетровській міськраді планують затвердити створення чергового управління: управління по роботі з побутовими відходами. Тобто для того, щоб відпрацювати складну стратегію поведінки зі сміттям, міській владі недостатньо довгої низки комунальних підприємств.

У той час, коли самі жеківці пропонуюють спростити цю систему, ліквідувавши районні комунальні підприємства-посередники, у міськвиконкомі до великого ланцюга додають ще одну ланку. Редакція новин одинадцятого каналу провела власну розвідку на місцевості і вирішила підказати міській владі, як вирішити сміттєву проблеми і заощадити для міста зарплати нових комунальників.

Для того, щоб скласти реальну картину під назвою «Сміття і місто», наша знімальна група об'їхала декілька дворів поспіль. Будівельників, двадцять «А». Люди обривали телефон редакції з проханням допомогти у ліквідуванні несанкціонованої величезної купи сміття. Виявилось, що купа є, а от проанонсованої гори побутових відходів немає. Є лише те, що самі ж мешканці позносили під час ремонтів власних квартир, хоча повинні були вивезти все самостійно. Жек тут не винен — винна людська лінь і недбалість. По Янгеля, двадцять один, ситуація інша: люди самі прибираюють сміття, за вивіз якого сплачуюють жеку. Кажуть, щоб часто не їздити, сміттєзбиральні машини направляють сюди раз у місяць. У перервах між цими візитами сміття створює у повітрі справжню феєрію запаху та навіть шуму. Наступний двір. Янгеля, тринадцять. Той же жек. І ті ж купи сміття. Баків стоїть чотири — вивозять принципово тільки два. Зі скаргами відсилаюють до високого начальства.

Стратегію поведінки зі сміттям давно придумали у розвинутих країнах: його сортуюють, очищуюють і переробляють. Є статистика: за один рік мегаполіс створює близько чотирьохсот тисяч тонн сміття. Сорок відсотків з них — у першу чергу метал, пластик та скло — можуть ще стати у нагоді. Педантичні європейці підрахували: навіть харчові відходи можна застосувати як відмінне добриво для ґрунту. Спеціалізована переробка сміття тепер здобула власний термін: відтепер наука про те, як відходи перетворити у доходи, має назву «рісайклінг.» Європейці будують вельми прибуткові підприємства по переробці сміття, а мешканці Японії за браком території будують цілі острови з цього непривабливого матеріалу.

Таку вигоду розуміюють і українські бізнесмени: час від часу і у нас з'являються бажаючі очистити місто, та ще й заробити на цьому гроші. Біда не в тому, як знайти інвестора, кажуть вони, а як отримати від влади «зелене світло». Чекати вони його будуть довго, адже у Дніпропетровському виконкомі своє «ноу-хау": усі проблеми там вирішуюють шляхом розширення чиновницького апарату. Спочатку обирають чотирнадцять «замів» для міського голови, тепер на порядку денному наступної сесії виносять питання створення нового управління по роботі зі сміттям. Переробляти останні в управлінні явно не збираються (бо в міста не знайдеться стільки грошей), і інвесторам запрошення поки не шлють, а от зарплати новим комунальникам у бюджет міста закласти планують.