Україна через два місяці може втратити шанс отримати міжнародні кредити для сільського господарства

Україна має всі можливості отримати значні фінансові ресурси для сільського господарства — для цього необхідно лише встигнути до 1 січня 2007 року подати заявку на прийняття зобов’язань по статті 3.4 Кіотського протоколу, однак саме «встигнути» і є найбільшою проблемою Такий коментар інформагентству «Придніпров’я» надали фахівці Корпорації «Агро-Союз» (Дніпропетровськ).

«З липня Міністерство охорони природного середовища, а відтепер і Міністерство аграрної політики, розглядають таку можливість. Пройшло п’ять місяців. Залишилося два — Україна за крок до того, щоб втратити можливість за рахунок міжнародних інвестицій підтримати свою природну «біофабрику», — відзначають фахівці.

Як пояснили в «Агро-Союзі», Кіотський протокол – міжнародна угода, що передбачає зниження викидів вуглекислого газу (CO2). Згідно з угодою, для кожної країни встановлена максимально допустима межа викидів CO2 в атмосферу і надається право продавати свої «вуглецеві кредити» різним підприємствам, у тому числі й з інших країн. Країни, які перевищують встановлену квоту викидів, змушені будуть закуповувати кредити в країн, що виконують свої зобов'язання в рамках протоколу.

«Наприклад, яка-небудь компанія в Японії може заплатити землевласникові в Україні за те, що він посадить ліс (рослинна біомаса якого буде поглинати CO2 з атмосфери) чи запровадить сучасні технології орання, відмовившись від екологічно шкідливої та економічно неефективної глибокої обробки ґрунту», — відзначають у Корпорації.

Як зазначають в Корпорації «Агро-Союз», все більше аграрних господарств України переходять на енергозберігаючі технології обробки ґрунту, і враховуючи економічну складову, у майбутньому ця тенденція буде тільки зростати.

«Якщо «нульова» обробка ґрунту вже практикується на українських землях, то чому б не використати ще й фінансові стимули, які передбачені в рамках таких міжнародних ініціатив, як Кіотський протокол? Водночас, це дозволило б покращити здоров’я українських земель, родючість яких, у результаті неправильного господарювання, вже практично знищено», — відзначають аграрії.

«Як приклад: взявши на себе зобов’язання по статті 3.4 Кіотського протоколу, Румунія вже отримала $3,66 млн за емісійний кредит 1,018 млн т CO2 (за посадку лісу). Чи встигне скористатися своїм шансом Україна? Часу майже не залишилося», — констатують в «Агро-Союзі».

Довідка: Завдання Кіотського протоколу: зменшити за період 2008-2012 років емісію парникових газів на 5% у порівнянні з рівнем 1990 року. Таким чином, Україна як учасниця договору зобов'язана дотримуватися емісії на рівні 1990 року.

На сьогодні Україна зайняла положення провідного продавця «вуглецевих кредитів»: рівень викидів CO2 (за даними 2004 року) складає лише 43% від встановленої протоколом квоти. Ця перевага дісталася Україні не за рахунок впровадження енергозберігаючих технологій, а через спад виробництва в 90-х роках, що сприяло глобальному зменшенню забруднення повітря.

Ця перевага є тимчасовою, впевненні експерти: по-перше, розвинені країни не надто зацікавлені купувати кредити вуглецю у країни, що отримала їх через різкий спад виробництва, по-друге, не запроваджуючи ресурсозберігаючі технології і водночас відновлюючи економічний потенціал, Україна поступово втрачатиме свою перевагу і, не виключено, врешті решт, сама змушена буде купувати кредити в інших країн.