Відкриваючи засідання організаційного комітету, Євген Удод наголосив на тому, що вшанування слов'янської культури і писемності має глибоке коріння. В Україні День слов'янської писемності й культури встановлений Указом Президента в 2004 році. Це свято відзначається щорічно 24 травня, саме в день вшанування пам'яті С вятих рівноапостольних Кирила й Мефодія, що заклали основу слов'янської писемності.
- Набуття слов'янами писемності в Х столітті зіграло величезну роль у становленні та розвитку української держави. Цей великий дар залишений нам братами-просвітянами Кирилом і Мефодієм, - зазначив голова обласної ради Євген Удод. - Це свято відзначається у всьому слов'янському світі і має важливе значення як в культурному, так і в духовному житті України.
День слов'янської писемності і культури відзначається у Болгарії, Чехії, Словаччини, Македонії, Сербії, Чорногорії, Білорусі та Росії як церковно-державне свято. Головою обласної ради доручено до 15 квітня підготувати листи-запрошення Послам слов'янських країн та керівникам дипломатичних представництв взяти участь у заходах, що з нагоди свята проходитимуть на Дніпропетровщині.
- Ми з особливою шаною ставимося до народних традицій. Адже знати, поважати й зберігати свої джерела – це моральні канони, властиві цивілізованому суспільству. Саме тому ми надаємо проведенню Дня слов'янської писемності й культури такого великого значення, - сказав голова обласної ради. - Люди мають пам'ятати про те, що у слов'янських народів – українців і росіян, сербів і білорусів, чехів і поляків – єдине коріння. Це означає, що ми повинні не шукати, хто з нас давніший чи мудріший, а підтримувати один одного, щоденною працею зміцнювати відносини між нашими державами.
В ході наради розглянуто низку питань, зокрема, затвердження плану заходів, проведення конкурсів-диктантів з української та російської мов серед учнів загальноосвітніх шкіл області, організація урочистого зібрання з нагоди Дня слов'янської письменності і культури у театрі ім. М.Горького та проведення «круглого столу» з актуальних питань культури, освіти та міжнародного співробітництва слов'янських народів, а також проведення інформаційної кампанії.
Представниками організаційного комітету затверджено регіональний план заходів з підготовки до святкування Дня слов'янської писемності і культури та відзначення 1150-річчя створення слов'янської писемності.
Зокрема, протягом квітня-травня загальнообласні заходи пройдуть в Дніпропетровському академічному театрі опери та балету та російської драми імені Горького, Палаці студентів ДНУ, Дніпропетровському училищі культури, Дніпропетровському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (ДРІДУ НАДУ) тощо.
![]() |
Gorod`ській дозор |
![]() |
Фоторепортажі та галереї |
![]() |
Відео |
![]() |
Інтерв`ю |
![]() |
Блоги |
Новини компаній | |
Повідомити новину! | |
![]() |
Погода |
![]() |
Архів новин |
да не было в Х столетии "украинского государства", его, впрочем, и сейчас нет! Відповісти | З цитатою | Обговорення: 1
12) Co 2-го по 7-й век мы часто находим у Скандинавов и Византийцев намеки, что Славяне были образованный народ, обладали многими знаниями и имели свои собственные письмена.
13) Царь Скифов [14]
вызывал Дария ругательным письмом на бой еще в 513 году до Рождества Христова
И т. д. Відповісти | З цитатою
8) В житии св. Кирилла, в списке, хранящемся в Рыльском монастыре, сказано, что он прежде отправления в Моравию был в Херсоне и: "Обреть тоу Евангелие и псалтырь Роушкими писмены писано и человека обреть глаголюща тою беседою, и беседовав с ним и силоу рече прием, своей беседе прикладае и вскоре начеть чисти и сказовати и дивляхуся ему Бога хваляще", - из этого явствует, что Руссы имели не только письмена до Кирилла и Мефодия, но были уже и христиане до пришествия его в Моравию; ибо имели уже на своем языке Евангелие. Это обстоятельство согласно и с церковной историей, говорящей, что Руссы Черноморские имели уже свою церковь в 4-м веке.
9) Что славяне имели уже письмена задолго до Кирилла и Мефодия, свидетельствуется весьма старыми славянскими письменами, находящимися в Мюнхенской библиотеке. Відповісти | З цитатою
2) Константин Порфирородный говорит, что Хорваты тотчас по принятии Христианства, следовательно, прежде чем могли научиться грамоте, собственными подписями подтвердили свою клятву Папе не воевать с другими народами.
3) Титмар, описывая храм Ретры, говорит, что внутри его стояли идолы и на каждом из них было написано его имя. - Впоследствии снимки с этих надписей были многократно издаваемы печатно.
4) Массуди при описании Славянского храма в золотых лугах говорит, что там на камнях начертаны были знаки, которыми обозначены были будущие дела, т.е. события предсказанные.
5) В договоре Игоря с Греками сказано: "Ношаху сли печати златы, а гостiе сребряны: ныне же увидел есть Князь ваш посылати грамоту ко царству нашему: иже посылаеми сице, яко послах корабль селько..."
6) Место в договоре Олега с Греками, где сказано: "о работающих в Грецех Руси у Христианс Відповісти | З цитатою