Пенсіонер з Широківщини дивує довершеними гіпсовими виробами

Більшу частину свого життя 77-річний Володимир Васильович Рой прожив у Миколаївці, а в 2004-му, коли селище знесли, разом з дружиною Галиною переїхали сюди, в Карпівку. Його захоплення — гіпсова ліпнина.

До роботи з цим матеріалом Володимира Васильовича долучив брат дружини, який у Кривому Розі здобув фах скульптора, а потім працював у Казахстані.

Звичайно, має секрети виготовлення гіпсових статуеток, і на моє прохання поділився деякими з них.

На початку майстер вибирає модель. Можна взяти готову статуетку (тоді це буде точна копія з неї) або ж з глини чи пластиліну втілити власний оригінальний задум в об’ємній моделі. Після цього приступає до створення форми — тонкого рельєфу, яка щільно облягає модель, точно повторюючи всі її найдрібніші деталі. Матеріал для цього — форм-пластика на основі каучуку. Третій етап — заповнення знятої форми гіпсовим розчином, тобто відливання.

— Гіпс розвів, у форму залив, добре потрусив, щоб заповнилися всі частини, за півгодини розчин затвердів, тож можна форму розбирати, — ділиться майстер.

Якщо виріб складний, наприклад, олень, то його деталі, наприклад, роги виливає окремо, а потім збирає разом і шліфує.

Завершальний штрих — розмалювати виріб фарбами й покрити лаком. Тоді гіпсова скульптура аж горить на сонці.

— Звісно, ліпнина — задоволення не з дешевих, адже гіпс, фарби, лак дорогі, — говорить Володимир Васильович. — А інколи у гіпсовій відливці трапляються незаповнені пустоти чи інші дефекти, тоді її доводиться викидати.

Свої роботи майстер здебільшого дарує знайомим, дехто купує те, що припало до душі. А після того, як про захоплення чоловіка розповіла районна газета, Володимира Васильовича постійно запрошують до участі у виставках.

До свого хобі чоловік долучив сина Сергія, проте частенько тому для улюбленої справи не вистачає вільного часу. Своєму ж захопленню Володимир Васильович віддає кожну вільну хвилину.