Блог

Федоренко

Видобування газового конденсату: платники рентної плати спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 1,5 млн гривень

23.09.2024 11:36

Протягом січня – серпня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників рентної плати надійшло понад 1,5 млн грн з видобування газового конденсату. Порівняно з відповідним періодом 2023 року надходження збільшились на 780,1 тис. грн, темп росту склав 207,0 відсотків.
Нагадуємо, що 30.09.2024 – останні день сплати рентної плати за серпень 2024 року:
● за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
● за користування радіочастотним ресурсом України;
● за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
● за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України за серпень 2024 року.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Майже 22,0 млн грн частини чистого прибутку спрямували платники Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету

23.09.2024 11:33

Протягом січня – серпня 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло майже 22,0 млн грн частини чистого прибутку.
Звертаємо увагу, що порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів визначено пунктом 57.1 прим.1 статті 57 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Відповідно до підпункту 57.1 прим.1.1 пункту 57.1 прим.1 статті 57 Кодексу у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними статтею 137 Кодексу.
Крім випадків, передбачених підпунктом 57.1 прим.1.3 пункту 57.1 прим.1 статті 57 Кодексу, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток (абзац перший підпункту 57.1 прим.1 пункту 57.1 прим.1 статті 57 Кодексу).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Платники податку на прибуток підприємств сумлінно наповнюють місцеві бюджети Дніпропетровщини

23.09.2024 11:31

Упродовж січня – серпня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 480,4 млн гривень податку на прибуток підприємств. У порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження виросли на понад 154,8 млн грн, темп росту – 147,6 відсотків.
Враховуючи важливість своєчасної сплати податків до бюджетів нагадуємо, що 30.09.2024 – останній день сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств з пунктів обміну іноземних валют за вересень 2024 року.
Дякуємо нашому бізнесу за ефективну роботу і своєчасні та у повному обсязі внески у фінансову стабільність економіки. Продовжуємо роботу задля нашої Перемоги!

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Нелегальний обіг підакцизних товарів – на порядку денному

23.09.2024 11:28

Відбулось засідання регіональної робочої групи щодо боротьби із нелегальним обігом і роздрібної торгівлею підакцизними товарами на території Дніпропетровської області під головуванням першого заступника голови облдержадміністрації – начальника обласної військової адміністрації Андрія Кульбача.
У заході прийняли участь провідні фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
У центрі уваги – проведення заходів з боротьби із нелегальним обігом і роздрібною торгівлею підакцизними товарами.
Діяльність податківців спрямована на позитивні результати – забезпечення повноти нарахування, сплати податків та визначення реальних обсягів виробництва.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Задекларована праця захищає під час воєнного стану: чим відрізняються трудовий і цивільно-правовий договори

23.09.2024 11:27

Виходь на світло!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

ТРУДОВИЙ ДОГОВІР ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИЙ ДОГОВІР

1. Хто укладає

Працівник (фізична особа)
і роботодавець (фізична особа –
підприємець (ФОП), юридична або
фізична особа) Замовник і виконавець
(будь-які юридичні або фізичні особи)

2. Чим регулюється

Кодекс законів про працю України Цивільний кодекс України

3. Предмет договору

Процес роботи за певною спеціальністю, кваліфікацією чи посадою Кінцевий результат роботи або послуги, який можна виміряти

4. Термін

Може бути безстроковим, на визначений термін або час виконання певної роботи Строковий

5. Форма

Усна і письмова Лише письмова

6. Вид оплати

Зарплата – не менше мінімальної, щонайменше два рази на місяць Винагорода – визначається договором, не залежить від мінімальної зарплати

7. Умови виконання

Працівник виконує роботу згідно з посадовими обов’язками та підпорядковується правилам внутрішнього розпорядку Виконавець виконує роботу (надає послугу), яку замовник має прийняти

8. Запис у трудовій книжці

Є Немає

9. Соціальні і трудові гарантії

Відпустки, вихідні, завчасне попередження про звільнення Не передбачені

Детальніше – на головній сторінці вебпорталу ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/822719.html .

Дізнайся більше на сайтах Держпраці:
www.dsp.gov.ua, www.pratsia.in.ua .

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги платників податків! Наближається граничний термін подання звітів про контрольовані операції та повідомлень про участь у

23.09.2024 11:25

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає інформує.
Державна податкова служба України нагадує про наближення граничного терміну для подачі платниками податків звітів про контрольовані операції (далі – Звіт про КО) та повідомлень про участь у міжнародній групі компаній (далі – Повідомлення про МГК), які є окремими формами звітності для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням (далі – ТЦ).
Відповідно до підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) зазначена звітність подається засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» до 1 жовтня року, що настає за звітним.
У поточному році останнім днем подання Звіту про КО та Повідомлення про МГК за 2023 звітний рік є 30 вересня 2024 року.
Наголошуємо, що починаючи з 2022 звітного року Повідомлення про МГК подають платники податків, які не тільки здійснювали контрольовані операції (далі – КО) у звітному періоді, а і станом на 31 грудня звітного року були учасниками відповідної міжнародної групи компаній.
Поряд з цим звертаємо увагу, що у зв’язку з набранням чинності наказів Міністерства фінансів України від 07.12.2023 № 673 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.2023 за № 2223/41279, зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 27.12.2023 № 725, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2023 за № 2281/41337 (далі – Наказ № 673) та від 09.02.2024 № 58 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2020 року № 839», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 26.02.2024 за № 282/41627, зі змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 01.03.2024 № 101 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 09 лютого 2024 року № 58», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.03.2024 за № 316/41661 (далі – Наказ № 839) внесені відповідні зміни до Порядку складання Звіту про контрольовані операції, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2016 за № 187/28317 (далі – Наказ № 8) та до Порядку складання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.12.2020 № 764, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2021 за № 155/35777.
У зв’язку із зазначеними змінами ДПС розроблені оновлені форми Звіту про КО та Повідомлення про МГК. Відповідні інформаційні повідомлення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланнями:
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/797692.html (щодо подання Повідомлення про участь у МГК, починаючи з 01.07.2024);
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/808294.html (щодо подання Звіту про КО, починаючи з 01.08.2024).
Звертаємо увагу, що завантаження нових електронних форм Звіту про КО (коди форми J0104707, J0147107, J0147207) та Повідомлення про МГК (код форми J1800103) можна здійснити на вебпорталі ДПС у розділі Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів.
ДПС також радить платникам податків перед поданням звітності з ТЦ з метою дотримання порядків їх заповнення переглянути презентаційні матеріали щодо алгоритмів заповнення Звіту про КО та Повідомлення про МГК, які знаходяться за посиланнями, наведеними в інфографіці, що додається (у вигляді QR-кодів).
Так, ДПС проведено аналіз поданих на сьогодні Звітів про КО (за новою формою) та отриманих від платників податків запитів, за результатами яких встановлено, що найбільша кількість проблемних питань, які виникають при заповненні Звітів про КО, в основному стосується:
визначення унікальної кількості країн реєстрації контрагента-нерезидента;
використання платниками податків довідників, передбачених Наказом № 8;
відображення реквізитів контрактів/договорів та змін до них в графах 7, 8 додатка до Звіту про КО;
офіційного курсу гривні до іноземної валюти в графі 19.1 додатка до Звіту про КО.
Враховуючи зазначене ДПС звертає увагу платників податків на те, що:
значення рядка «Разом» графи 4 «Цифровий код країни реєстрації» Звіту про КО дорівнює загальній кількості країн реєстрації нерезидентів – сторін КО (кількість унікальних значень), тобто цифровий код однієї країни включається до підсумкового рядка лише один раз (наприклад: платник податків у поточному році здійснював операції з двома пов’язаними контрагентами-нерезидентами, зареєстрованими в Республіці Кіпр, отже в рядку «Разом» графи 4 «Цифровий код країни реєстрації» Звіту про КО необхідно зазначити – «1»);
якщо контрагентом у КО є нерезидент та код типу предмета операції, зазначений у рядку n графи 3, дорівнює «204» або «205» або «206» або «207», то у рядку n графи 6 «код послуги згідно з Класифікацією зовнішньо-економічних послуг» додатка «Відомості про особу, що здійснює контрольовані операції» до Звіту про КО в обов’язковому порядку зазначається код послуги, який має відповідати Класифікації зовнішньоекономічних послуг, затвердженої наказом Державної служби статистики України від 27 лютого 2013 року № 69 (із змінами);
якщо контрагентом у КО є резидент України та код типу предмета операції, зазначений у рядку n графи 3, дорівнює «204» або «205», або «206», або «207», то у рядку n графи 6 «код послуги згідно з Класифікацією зовнішньо-економічних послуг» додатка «Відомості про особу, що здійснює контрольовані операції» до Звіту про КО в обов’язковому порядку зазначається код послуги, який має відповідати Державному класифікатору продукції та послуг ДК 016:2010;
у графах 7 та 8 додатка «Відомості про особу, що здійснює контрольовані операції» до Звіту про КО зазначаються реквізити останнього за датою документу (контракт (договір), доповнення (зміни) до контракту (договору)), який підтверджує узгодження сторонами суттєвих умов КО (якісних характеристик, цін товарів (робіт, послуг), обсягів, умов постачання, оплати та відповідальності сторін операцій тощо);
графа 19.1 «Курс валюти на дату відображення контрольованої операції у бухгалтерському обліку» додатка «Відомості про особу, що здійснює контрольовані операції» до Звіту про КО заповнюється за таким алгоритмом:
якщо першою подією є поставка товару, постачальник відображає дохід у розмірі вартості проданого товару за офіційним курсом Національного банку України гривні до іноземної валюти на дату визначення доходу, то у графі 19.1 відображається офіційний курс гривні до іноземної валюти на дату відображення операції з поставки товару у бухгалтерському обліку;
якщо попередня оплата за товар (роботи, послуги) здійснюється декількома частинами, то у графі 19.1 рекомендуємо зазначати середній (розрахунковий) показник курсу валюти по відповідній КО;
якщо відвантаження товарів (робіт, послуг) відбувається на умовах часткової передплати, то у графі 19.1 рекомендуємо зазначати середній (розрахунковий) показник курсу валюти по відповідній КО.
Наприклад: отримана передоплата 100 дол. США по курсу 40 грн за 1 дол. США. Виконані роботи (підписаний акт прийому – передачі робіт) на суму 300 дол. США по курсу на дату відвантаження 41 грн за 1 дол. США. Відображено дохід у бухгалтерському обліку 12 200 грн (4000 (100х40) + 8 200 (200х41)). Середній (розрахунковий) показник курсу валюти 40,67 грн за 1 дол. США (12 200/300);
у разі групування КО в Звіті про КО відповідно до пункту 19 Наказу № 8 графа 19.1 «Курс валюти на дату відображення контрольованих операцій у бухгалтерському обліку» може бути не заповненою за умови, якщо графа 24 не дорівнює цифрі «1» (не заповнена), а графа 19 містить код, що дорівнює коду «980».
Також слід наголосити, що статтею 120 Кодексу передбачена відповідальність платників податків за неподання (несвоєчасне подання) Звіту про КО та Повідомлення про МГК, невключення до поданого Звіту про КО або надання недостовірної інформації в Повідомленні про МГК.
Як приклад, штраф за неподання за 2023 звітний рік Звіту про КО становить 805 200 грн (300 х 2 684 грн), а за неподання Повідомлення про МГК – 134 200 грн (50 х 2 684 грн).
Варто зауважити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану, діють особливі правила притягнення платників податків до відповідальності за порушення податкового законодавства.
Нормами підпункту 69.1 пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» Кодексу визначено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема, щодо подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 392 Кодексу, він звільняється від передбаченої Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, та перелік документів на підтвердження затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за № 967/38303.
Звертаємо увагу, що у разі застосування платником податків під час здійснення КО умов, що не відповідають принципу «витягнутої руки», та/або не відповідають розумній економічній причині (діловій меті), платник податків має право самостійно провести коригування ціни КО і сум податкових зобов’язань за умови, що це не призведе до зменшення суми податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету (підпункт 39.5.4.1 підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 Кодексу).
Поряд з цим підпунктом 69.38 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу визначено, що тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 Кодексу, та пені.
Тому ДПС з метою визначення необхідності проведення самостійного коригування рекомендує платникам податків переглянути проведені як протягом 2023 року, так і попередніх звітних періодів операції щодо їх відповідності принципу «витягнутої руки» та скористатись можливістю подання уточнюючих розрахунків без застосування штрафних санкцій та пені.
Детальніше – на головній сторінці вебпорталу ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/824304.html .

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Складання податкової накладної при безоплатному постачанні товарів/послуг

20.09.2024 13:13

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Об’єктом оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) є, зокрема операції з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України в (далі – ПКУ), у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю (п. 185.1 ст. 185 ПКУ).
Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:
- товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
- газу, який постачається для потреб населення;
- електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
Пунктом 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1307), визначено, зокрема, що у разі постачання товарів/послуг, крім постачання товарів, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 ПКУ, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, постачальник (продавець) складає дві податкові накладні:
- одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання,
- іншу – на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною, або може скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум ПДВ, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг.
Таким чином при безоплатному постачанні товарів/послуг, крім постачання товарів, базою оподаткування для яких встановлено максимальні роздрібні ціни, складаються дві податкові накладні.
У податковій накладній, складеній на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання у графі 7 (ціна постачання одиниці товару/ послуги або максимальна роздрібна ціна товарів без урахування ПДВ), та у графі 10 (Обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ) зазначається «0», графа 11 (сума ПДВ) не заповнюється, нулі, прочерки та інші знаки чи символи у цій графі не проставляються.
Інші графи такої податкової накладної заповнюються в загальному порядку.
У податковій накладній (в тому числі зведеній), яка складена на суму перевищення, робиться позначка відповідно до п. 8 Порядку № 1307 (15 – Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст.ст. 188 і 189 ПКУ, над фактичною ціною постачання). Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.
У разі складання податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 15 Порядку № 1307, у графі 2 також зазначається «перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до ст.ст. 188 і 189 ПКУ, над фактичною ціною постачання (п. 16 Порядку № 1307).
У графі 7 такої податкової накладної зазначається ціна постачання одиниці товарів/послуг без урахування ПДВ, розрахована виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною, тобто для даної ситуації – ціна придбання/звичайна ціна/балансова (залишкова) вартість, у графі 10 відповідно сума перевищення обсягу постачання (база без урахування ПДВ (тобто обсяги придбання/виготовлення)), у графі 11 – сума ПДВ.
Графи 3.1, 3.2, 3.3, 4, 5 при цьому не заповнюються.
У клітинках податкової накладної, які не підлягають заповненню, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Первинні документи, що необхідні при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств

20.09.2024 13:13

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (абзац перший п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Вимоги ст. 44 ПКУ щодо обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, застосовуються також до нерезидентів, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво (незалежно від наявності у нерезидента зареєстрованого (акредитованого, легалізованого) відокремленого підрозділу), та до іноземних юридичних осіб, визначених у п.п. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 ПКУ (абзац четвертий п. 44.1 ст. 44 ПКУ).
Зокрема, абзацами першим та другим п. 44.2 ст. 44 ПКУ встановлено, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Платники податку, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об’єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень ПКУ. Такі платники податку при застосуванні положень ПКУ, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.
Нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво, для обрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток використовують дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування, що стосуються діяльності (операцій), що здійснюється цими нерезидентами через постійні представництва, у тому числі якщо такі дані враховуються нерезидентами при складанні фінансової звітності щодо діяльності за межами України чи консолідованої фінансової звітності (абзац п’ятий п. 44.2 ст. 44 ПКУ).
Іноземні компанії, визначені п.п. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 ПКУ, ведуть облік доходів і витрат та визначають об’єкт оподаткування з податку на прибуток підприємств за міжнародними стандартами фінансової звітності з урахуванням положень ПКУ. Такі платники податку під час застосування положень ПКУ, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності (абзац шостий п. 44.2 ст. 44 ПКУ).
Згідно з абзацом тринадцятим ст. 1 Закону № 996 первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Частинами першою та другою ст. 9 Закону № 996 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).
Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

До уваги фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та мають найманих працівників!

20.09.2024 13:12

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків, а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків (п. 66.3 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Порядок переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого (взяття на облік/зняття з обліку) регламентується нормами розд. Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Відповідно до розд. Х Порядку № 1588 взяття на облік платників податків в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) здійснюється протягом місяця після отримання, зокрема заяви за формою № 5-ОПП для платників, відомості щодо яких не містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
Якщо до дати спливу одного місяця після отримання документів про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника податків контролюючий орган за новим місцезнаходженням (місцем проживання) не здійснив взяття такого платника на облік (основне місце обліку), то взяття на облік за новим місцезнаходженням (місцем проживання) здійснюється автоматично у день спливу такого строку (п. 10.8 розд. Х Порядку № 1588).
Частиною восьмою ст. 45 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами і доповненнями (далі – БКУ) встановлено, що у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.
Платниками податків, на яких не розповсюджуються норми ст. 45 БКУ є, зокрема, фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, оскільки вони не є суб’єктами господарювання.
Для зазначених платників сплата податків та подання звітності здійснюється за новим місцезнаходженням з дати взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням.
Відповідно до п. 178.4 ст. 178 та п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року відповідно до розд. IV ПКУ у строк до 1 травня року, що настає за звітним, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суми податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб і військового збору, зазначені в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).
Згідно з п.п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 ПКУ фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розд. IV ПКУ за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету, зокрема, у разі коли така фізична особа є податковим агентом, – за місцем реєстрації у контролюючих органах.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розд. IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 «Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб» розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Враховуючи викладене, у разі зміни фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, сплата задекларованих зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб і військового збору та сум утриманих податку на доходи фізичних осіб і військового збору з доходів, нарахованих (сплачених) на користь найманих працівників, з дати взяття на облік у контролюючому органі за новим місцезнаходженням, здійснюється до відповідних бюджетів за новим місцезнаходженням.

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Торгівля тютюновими виробами: відображення у фіскальному чеку ставки та суми ПДВ

20.09.2024 13:11

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Відповідно до Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» з 01.01.2022 змінено порядок оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) для операцій з постачання тютюнових виробів, а саме: встановлюється окремий порядок визначення бази оподаткування на етапі першого постачання таких товарів їх виробниками та на етапі першого постачання таких товарів суб’єктами господарювання, які пов’язані відносинами контролю з такими виробниками, а також запроваджується пільговий режим оподаткування ПДВ (звільнення) на всіх наступних етапах постачання таких товарів.
Статтю 189 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доповнено п. 189.18, згідно з яким базою оподаткування для операцій з постачання на митній території України тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах (далі – тютюнова продукція), для яких встановлені максимальні роздрібні ціни, є максимальна роздрібна ціна таких товарів без урахування ПДВ.
Отже, встановлений п. 189.18 ст. 189 ПКУ порядок визначення бази оподаткування застосовується виключно трьома категоріями платників:
- суб’єктами господарювання – виробниками тютюнової продукції;
- суб’єктами господарювання, які пов’язані відносинами контролю з виробниками у розумінні Закону України від 11 січня 2001 року № 2210-ІІІ «Про захист економічної конкуренції» із змінами та доповненнями (далі – контрольовані суб’єкти господарювання). Перелік контрольованих суб’єктів господарювання затверджується Кабінетом Міністрів України;
- імпортерами тютюнової продукції.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють операції з постачання такої тютюнової продукції, але не відносяться до категорій: виробники тютюнових виробів, контрольовані суб’єкти господарювання та імпортери (далі – «Інші суб’єкти господарювання») такої продукції, правила визначення бази оподаткування, встановлені п. 189.18 ст. 189 ПКУ, не застосовують.
Для операцій з постачання тютюнової продукції, що здійснюється такими «Іншими суб’єктами господарювання», з 01 січня 2022 року застосовується режим звільнення від оподаткування, встановлений п. 197.27 ст. 197 ПКУ, незалежно від дати придбання ними такої продукції.
Враховуючи викладене, з 01 січня 2022 року необхідно забезпечити «Іншими суб’єктами господарювання», що зареєстровані як платники ПДВ, вимоги щодо відображення (при торгівлі тютюновими виробами) в розрахункових документам (чеках реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО) обов’язкових реквізитів, відповідно до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями, зокрема:
- назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (окреме для товарів, що звільнені від оподаткування, та окреме для товарів, що оподатковуються ПДВ) (рядок 10);
- окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами, що оподатковуються ПДВ, на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 21).

Коментарі: 0 | Залишити коментар

Усього 18568. Попередня cторінка | Сторінка 742 з 1857 | Наступна сторінка

Мій gorod.dp.ua:

Вхід на gorod.dp.ua