Як працюють підприємства Кривого Рогу під час війни

В умовах воєнного часу деякі підприємства Кривого Рогу змінили свою діяльність, а деякі змушені були її припинити на деякий час. Що нині відбувається на підприємствах Кривого Рогу та як їхні співробітники пристосувались до нових умов праці?

На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну одну з доменних печей "АрселорМіттал Кривий Ріг", як і інші потужності підприємства, довелося зупинити. Це перший випадок зупинки заводу з Другої світової війни.

"Було дуже тяжко визнавати, що взагалі прийшла війна в Україну. Зупинилося підприємство. Взагалі такого ніколи не було, щоб усі доменні печі стояли. Дуже тяжко було: то приходиш — якийсь шум-гам. А тут приходиш — тихо, спокійно", - розповідає горновий доменної печі Артем Пашковець.

У квітні роботу доменної печі відновили.

"АрселорМіттал Кривий Ріг" — це металургійна компанія повного циклу. Доменна піч — це дуже складний агрегат, який не можна зупинити, натиснувши на кнопку, і так само не можна відновити, натиснувши на кнопку. Це складний процес. Те, що ми зробили на сьогодні — повністю відновили роботу однієї з доменних печей. Вона працює як свого роду енергоострів незалежний, для того, аби мінімізувати ризики з перебоями або з енергопостачанням", - каже заступник директора "АрселорМіттал Кривий Ріг" Артем Філіп`єв.

За словами заступника міського голови Кривого Рогу Сергія Мілютіна, у місті не було військових складів. Тому у найкоротший термін організували пошиття бронежилетів, розвантажувальних жилетів, ношів для військових медиків, форми в Кривому Розі.

Одне з підприємств, яке нині відшиває бронежилети й розвантажувальні жилети, раніше займалося пошиттям звичайного одягу: блуз, штанів.

"Приблизно за тиждень підприємство перепрофілювалося, почало працювати в режимі воєнного часу. Там не було тканини, тому машини відправлялись у різні частини України. І деякі машини виїжджали зі складів під час артобстрілів", - розповідає Сергій Мілютін.

За його словами, за зразок брали моделі НАТО. Технологи підприємства розбирали їх подетально, аби відтворити точну копію.

"Після тонкої тканини завжди складніше переходити на більш жорстку. Додатково ми вивчали методи обробки й технологію пошиття бронежилетів і костюмів літніх, які зараз відшиваються. Костюм досить складний. У ньому понад 90 деталей. Тут сама частина полички складається, мабуть, з 12 деталей. Потрібен був час, щоб вивчити технологію обробки. Але все виходить, відшиваємо", - говорить технологиня підприємства Вікторія.

Пластини для бронежилетів, каже Сергій Мілютін, також роблять у Кривому Розі, привозять й з інших міст. Кожна відстрілюється з автомата Калашникова. Бронежилети шиються за приватні кошти.