Герои 128-й Днепровской бригады ТРО: И один в поле воин…

Истории воинов Днепровской бригады теробороны поражают смелостью и героизмом наших земляков.

Антон – опытные воин, который до начала Большой войны отслужил срочную службу, а потом – еще три года по контракту и два года в АТО. Именно его опыт помог герою самостоятельно отражать вражеские атаки. В этом затяжном бою он уничтожил много рашистов.

А в другом сражении двое бойцов Днепровской бригады успешно отражали атаки рашистских БТРов.

Об этих историях в 128 отдельной Днепровской бригаде ТРО рассказали:

«Один тримав позиції і відбив російську атаку!

Антон - один з небагатьох бійців 128 бригади ЗСУ, який мав чималий воєнний досвід по створення бригади 26 лютого 2023 року. Він відслужив строкову службу, три роки контракту і потім ще два роки воював у АТО. Коли повернувся до цивільного життя, то пішов працювати водієм-далекобійником, одружився. Антон з Миколаївщини і вже у перші дні війни відчув, як воно, коли ворог щогодини стає ближче і ближче, а у тебе дружина і двоє малих дітей, 2 і 5 років. Тому повномасштабного вторгнення росіян він не вагався жодної зайвої миті, а побіг до військкомату. На великий подив Антона, його направили не на лінію фронту, а до навчального центру, а вже потім звідти він потрапив до дніпровської бригади тероборони.

Антон брав участь у безлічі бойових зіткнень та вирішальним виявився момент, коли він один залишився на позиції, а ворог пішов у атаку. Антон каже, добре розумів, що зараз відбудеться, тому зібрав гранатомети, гранати, підготував стрілецьку зброю і став чекати на ворога. Коли росіяни наблизилися на відстань постріла, Антон холоднокровно відпрацював по них з гранатомета. Згадує, що вже перший влучний постріл не лише зупинив, але й збив бойовий дух з росіян, змусив втратити темп. У свою чергу Антон розумів, що лише продовження бою дасть можливість побратимам прийти на допомогу і він продовжив битися.

З того бою він вийшов з пораненням і з перемогою. Подробиці родині не переказував, бо діти ще малі, а у дружини і без того клопоту вистачає. У вільний час Антон спілкується з родиною - саме вона додає сил і мотивує тримати фронт.

Історія запеклого бою, де з одного боку двоє хлопців з дніпровської тероборони, а з іншого - російські БТР, які спробували прорвати наші позиції.

Учасник бою, дніпрянин Олександр сміється, згадуючи ту подію. Хоча він не супермен і навіть не колишній спецпризначенець, а водій, який ніколи не служив у збройних силах до повномасштабного вторгнення. “Якщо не ми - то не ми”, - жартує він після майже двох років війни. Скільки попереду він не знає, головне, що буде Перемога, бо інакше не можна».

Видео можно посмотреть здесь. 

Фото и видео 128 бригады.