Сапер Дніпровської бригади ТРО Андрій: «Якщо не дозволять із протезом бути на передовій – навчатиму інших»

Доля кожного нашого воїна вражає героїзмом та самопожертвою.

Для сапера 128-ї окремої Дніпровської бригади ТРО Андрія війна розпочалася у 2014 році. Він одразу хотів піти в АТО, але військові його відмовили. Тоді Андрій зайнявся безплатним ремонтом автомобілів для наших захисників.

Про його подальшу долю розповіли у 128 бригаді:

«Якщо не зможу на протезі бути на «нулі», то здатен навчати інших», - каже Андрій, сапер 128 бригади ТРО.

З 2014-го він безкоштовно ремонтував автівки військовим. Каже: це було важливо, адже тоді мало хто волонтерив. Того ж року хотів піти й в АТО, але військові його відмовили.

На фронт Андрій потрапив після початку повномасштабного вторгнення РФ. Чоловік став сапером в 128-й окремій бригаді ТрО. Спочатку займався розмінуванням в населених пунктах, згодом заміновував шляхи на передовій, аби росіяни не пройшли.

В липні 2023-го Андрій підірвався на протитанковій міні та втратив ногу. Військовий сам наклав собі турнікет, а побратими допомогли подолати 6 кілометрів до евакуації.

Чоловік на лікуванні та реабілітації пробув 8 місяців, а далі повернувся служити. Тепер хоч і не може виїжджати на «нуль», але здатен навчати інших, розповідає Андрій».

Сюжет Суспільне Дніпро про цього героя можна подивитися тут.