В окопе он каждый день смотрел на фото своей любимой…

Ежедневно в Днепропетровской областной больнице имени Мечникова спасают наших воинов, получивших тяжелейшие ранения на передовой.

Каждый из наших защитников в тяжелейшей ситуации находил силы для борьбы по-разному. Но для большинства этим источником сил была память о родных и любимых людях.

Об истории очередного спасенного героя рассказал генеральный директор больницы Мечникова Сергей Рыженко :

«Ще вчора було скрутно та самотньо…

Юрко кожного дня, виходячи на позиції, дивився на фото своєї коханої Вікторії і знав, що обов'язково до неї повернеться.

Юрко родом з Вінниці.

При поступленні він не міг розмовляти, відповідати на запитання, сказати своє ім'я.

В Мечникова перелито більше двох літрів крові.

Молодий організм активно почав набирати силу, з'явилися маленькі рухи.

Я дивлюсь у вікно і думаю: як можна це не любити, як можна це не захищати?

Цю зелень, цю природу, це сонце, це все, що нас оточує, повинно бути наше.

Мої поранення, моя нога, моя рука - це все, що я віддаю, захищаючи нашу країну, її не можна втратити та віддати варварам, - сказав Юрко, піднімаючи голову і розповідаючи про себе…».

Видео об этом можно посмотреть здесь https://www.facebook.com/rsa010963/videos/341625462315957/?rdid=1pBiAkB3zi74un86