Кінологи «Антареса» знайшли живою жінку, що загубилася

Як визнають у цьому пошуково-рятувальному центрі, такий випадок дуже рідкісний.

В основному павлоградський кінологічний центр «Антарес» спеціалізується на пошуку загиблих та постраждалих на місцях боїв та прильотів ворожих ракет. Але періодично його співробітників залучають і для пошуку людей, що загубилися.

Як визнає керівник центру «Антарес» Лариса Борисенко, історія з таким щасливим фіналом – лише сьома у її практиці:

«ЗНАЙДЕНА! ЖИВА!

І особисто в моєї практиці та практиці "Антарєс." - це 7-й випадок, коли ми виходимо шукати загиблу людину, а знаходимо - живу!

Вчора був особливий день!

На 10.00 я збиралася їхати на кладовище до найрідніших. Бо особистий День Пам'яті. У 9.07 зателефонували з поліції Синельниківське РУП ГУНП в Дніпропетровській області. Ми регулярно та плідно співпрацюємо з цім відділом в справі пошуку зниклих безвісти людей.

Напередодні увечері в одному з сел зникла літня жінка. Пішла з дому в невідомому напрямку.

Після спілкування з поліцейським - керівником пошукової місії, з урахуванням вводної та погодних умов, розуміємо, що шукати, скоріше за все, нам треба вже не живу людину.

Але ж, "Антарєс." з 2013 року готує саме "універсалів", - собак, які однаково добре навчені шукати як тіла та дуже різноманітні останки загиблих людей, так і живих людей - в будь яких умовах!

Напередодні, небайдужі сусіди з поліцією вже шукали зниклу на певних локаціях. Але ж, приймаємо рішення перевірити ще раз все з собаками. Тож, дуже швидко, Беша, яка має дуже широкий вільний пошук, знімає питання по великим локаціям, Спаркі - по більш локальним, а В'ячеслав Майборода - по дуже великим, з залученням БпЛА.

Паралельно, інфорг "Антарєс." - Тетяна Губенко, робить ориєнтування та розповсюджує його в соціальних мережах, відслідковуючи "зворотній зв'язок".

Пошукова група, до складу якої увійшов екіпаж "Антарєс." та син зниклої, під керівництвом поліцейського, переміщуючись на відкритих локаціях автомобілем "Антарєс.", дуже швидко, кілометр за кілометром "зачищає" локації.

Через декілька годин пошуків, дзвінок від небайдужого чоловіка, який бачив ориєнтування, проїздив на машині з дітьми та побачив вдалені одного з полей щось "сине". Він зателефонував в поліцію, дочекався нас, та вказав напрямок подальшого пошуку.

Беша вибігає далеко вперед, ми вже бачимо, що вона "впіймала запах" - та стрімко несеться по полю... Яке ж було наше здивування, коли Беша....почала гавкати!!!! А ми помітили, що на гавкіт, лежача людина...почала рухати руками!!!

Коментар нашого водія Володимира: "Ми з Славіком дивимося в монітор. Беша несеться по полю. Наближається до об'єкта. Ми чекаємо, коли вона ляже поряд (Беша позначає "наземні" тіла мовчазним вкладанням). А Беша фіксується і одразу починає гавкати!!!".

Єлизавету Миколаївну ми гріли, як змогли: одягом та грілками, бо одяг та взуття її було повністю мокре, вона тремтіла та казала, що дуже змерзла. Щасливі, ми посадили її в наше авто - та всі разом, поїхали до неї додому.

В нашій практиці, кожен подібний випадок порятунку - це диво. Коли хтось Зверху, зводить в цей день та час, якісь дивні ниті в одно чарівне мереживо.

Ми всі знов стали свідками дива. Свідками та учасниками. Які, попри інші плани, опинилися саме тоді - коли треба, там - де треба».

Фото центру "Антарес".