Рішення ЄСПЛ: Україна має виплатити 237 тисяч євро за порушення прав ув’язнених в колонії на Дніпропетровщині

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав, що Україна порушила права 42 ув’язнених Жовтоводської виправної колонії № 26 на Дніпропетровщині через жахливі умови тримання.

Суд також встановив, що адміністрація колонії тиснула на засуджених, щоб вони відкликали свої скарги до Страсбурга. Українські платники податків сплатять сумарно 237 тисяч євро за встановлені Судом порушення Європейської конвенції з прав людини. 

Про це йдеться у рішенні ЄСПЛ від 2 квітня 2026 року у справі “Український та інші проти України” та повідомляє громадська організація “Україна без тортур”, передає ZMINA.

Ця справа виникла за заявами проти України, поданими 20 серпня 2019 року 43 громадянами України, яких утримували у Жовтоводській виправній колонії № 26 у Дніпропетровській області. Ця справа стосується неналежних умов тримання в місцях несвободи, відсутності ефективних засобів правового захисту та незаконного втручання держави у право на звернення до Суду. Один із заявників згодом помер, і його заяву було вилучено зі списку справ ЄСПЛ.

ЄСПЛ повідомляє, що 13 березня 2019 року цю колонію відвідали представники Харківської правозахисної групи (ХПГ) із моніторинговим візитом. Під час візиту вони зустрілися з ув’язненими, оглянули житлові приміщення, їдальню та прально-лазневі об’єкти, зробили фотографії та зібрали письмові скарги.

Під час візиту правозахисників 84 ув’язнені, зокрема 11 заявників, від руки написали скарги на адресу Генерального прокурора, Міністерства юстиції та Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, в яких описали різні недоліки умов тримання у цій установі.

За результатами моніторингового візиту Харківська правозахисна група оприлюднила детальний звіт про Жовтоводську виправну колонію на своїй сторінці. У ньому правозахисна організація констатувала, що умови тримання не відповідають встановленим стандартам і завдають серйозної шкоди здоров’ю ув’язнених.

Український уряд у своїх комунікаціях повідомив ЄСПЛ, що 2019 року у блоці №1 колонії провели масштабні ремонтні роботи, а у блоках № 2–10 – частковий ремонт.

У деяких блоках адміністрація колонії відремонтувала системи електро- та водопостачання, тоді як в інших у санітарних приміщеннях встановлено перегородки. Було замінено дванадцять вікон і три двері, а окремі приміщення зазнали косметичного ремонту. Внутрішні стіни обробили протигрибковими засобами, а також було вжито заходів для знищення щурів та комах у їдальні та складських приміщеннях.

Установа, за твердженням уряду, опалювалася власною твердопаливною котельнею, при цьому середня температура у спальних приміщеннях протягом опалювального сезону не опускалася нижче +18 °C. Температура води у лазні, якою користувалися ув’язнені, відповідала встановленим стандартам, а ув’язненим надавалася можливість приймати душ щонайменше раз на тиждень із обов’язковою заміною білизни. Уряд також запевняв, що колонія була повністю забезпечена мийними засобами, а питна вода, доступна у спальних приміщеннях, їдальні та медичному блоці, відповідала санітарним і мікробіологічним вимогам.

13 липня 2020 року Мін’юст вирішив закрити Жовтоводську виправну колонію. Після цього рішення заявників почали переводити до інших місць тримання під вартою.

2 листопада 2020 року Суд у Стразбурзі отримав додаткові скарги про тиск на заявників з метою відкликання їхніх заяв.

Заяви правозахисників про тиск на ув’язнених у жовтні 2020 року Радіо Свобода в своєму інтерв’ю просила прокоментувати тодішнього міністра юстиції Дениса Малюську. “Можливо, звичайно там [у виправній колонії] є тиск. Було би дивно, якби у в’язниці не було би того, чи іншого тиску. Питання в тому, чим він вмотивований”, – заявив тоді Малюська і цю відповідь також дослідив ЄСПЛ.

З огляду на сукупність цих обставин, ЄСПЛ дійшов висновку, що ці “умови становили поводження, що перевищило рівень страждань, притаманний триманню під вартою, і таким чином становили принижуюче гідність поводження всупереч статті 3 Конвенції”.

У громадській організації “Україна без тортур” пояснюють, що це рішення має особливе значення для захисту прав людини в Україні в місцях несвободи. Воно вкотре підтверджує системні проблеми у сфері виконання кримінальних покарань і гарантій доступу до міжнародного правосуддя.

Крім того, Суд також констатував порушення статті 13 Конвенції через відсутність в Україні ефективних національних механізмів захисту прав осіб, які скаржаться на неналежні умови тримання. Україна без тортур вказує, що цей висновок підтверджує системний характер цієї проблеми, на яку ЄСПЛ неодноразово звертав увагу у своїй практиці щодо України.

Правозахисники наголошують, що особливого значення у справі набуло встановлення Судом порушення статті 34 Конвенції – права на індивідуальну заяву до ЄСПЛ. Суд визнав, що адміністрації пенітенціарних установ допитували ув’язнених щодо їхніх звернень до Страсбурга та намагалися змусити їх відкликати скарги.

Суд наголосив, що сам факт проведення таких допитів і вимоги надати письмові пояснення можуть розглядатися як форма залякування. “Справжньою метою цих інтерв’ю було змусити заявників відкликати або підірвати їхні заяви до Суду”, – мовиться у рішенні суду.

У підсумку ЄСПЛ констатував, що такі дії становили неправомірне втручання у право на індивідуальну заяву, всупереч вимогам статті 34 Конвенції, назвивши це “структурною проблемою в Україні, що зачіпає тисячі фактичних і потенційних заявників”.

Таким чином, ЄСПЛ одностайно постановив, що Україна порушила:

• статтю 3 Конвенції – заборону нелюдського та такого, що принижує гідність, поводження;
• статтю 13 Конвенції –  право на ефективний засіб юридичного захисту;
• статтю 34 Конвенції – право на індивідуальну заяву.

Україна без тортур підкреслює, що це рішення має виняткове значення для правозахисної спільноти та реформування пенітенціарної системи України, а захист права на звернення до ЄСПЛ потребує безумовного забезпечення.