Ідея вести літочислення Дніпра від Старої Самарі викликає у фахівців дедалі більше питань

2025 року історики дуже жваво обговорюють ідею вважати прабатьком сучасного Дніпра поселення Стара Самар.

Це поселення справді існувало та розташовувалося на території сучасного Самарського району Дніпра. Якщо ідею літочислення міста від цього поселення буде затверджено офіційно, вік Дніпра збільшиться майже вдвічі!

Як уже писав Міський сайт, фахівці продовжують обговорення цієї теми.

Але ця пропозиція викликала критичні зауваження цілої низки авторитетних фахівців.

Своєю думкою з цього питання поділився відомий дніпровський історик, архітектор, декан архітектурного факультету Придніпровської академії будівництва та архітектури Олександр Харлан:

«Чому виникло питання передатування міста Дніпро?

Цілком зрозуміло!

Процес відновлення історії, очищення її від імперських наративів – важлива складова переосмислення минулого та окрема складова процесу пригадування.

Не дивлячись на запропоновані ідеї агломераційного підходу щодо виникнення міста на теренах існування кількох поселень, або теоретичної наробки поліцентричної та білінійної концепції виникнення міста на основі низки населених пунктів, основною ідеєю при визначенні виникнення і існування поселення вважається безперервний процес існування. Гасло: «Це фронтир! Сюди не можна приміряти тяглість поселення» - це лише пропозиція, яка в нашому випадку не спрацьовує.

Враховуючи, що поява урбаністичної тенденції у подібних степових умовах виникала не відразу і більш того, переривалася; Беручі на озброєння навіть існування перших протопоселень, які давали поштовх для виникнення та існування подальших поселень, ми не можемо приміряти напрацювання всіх існуючих на сьогодні версій виникнення міста Дніпро по відношенню до місця розташування Богородицької фортеці, на посаді якої археологами знайдено випадкові знахідки товарних пломб (як зазначається першої чверті 16 ст.) та більш ранніх монет!!!

Так, низка поселень існувала в районі злиття річок Дніпра і Самари – Старожитня Кам’янка, Новий Кодак, Мануйлівка, Половиця і інш. Всі вони виникли в різний час, їх назви знаходимо в історичних джерелах і на їхньому місці продовжує існувати місто!!!

Щодо старосамарського поселення, по-перше, назва «Стара Самара» має відношення не до козацького поселення 16 ст., а використовувалося для найменування перебудованих решток московитської фортеці 17 ст. і використовувалася у 18 ст.

По-друге, комунікативний центр на основі перехрестя шляхів та перевозів ніяк не співпадає з місцем розташування Богородицької фортеці. За новими дослідженнями перевози розташовувались вище і нижче за течією Самари, основним шляхом залишався водний шлях – р. Дніпро, від якого фортеця знаходилася на значній відстані. Місце виникнення московської фортеці прив’язувалося до безпечного захищеного місця та потужнього природнього стратегічного рубежу річки Самари, правим берегом якої і позначалася зона впливу тодішньої московської держави.

По-третє, товарна пломба, випадково знайдена (навіть кілька пломб), виготовлена в землях Балтійського регіону з позначкою у вигляді чотирьох цифр «1-5-Z-4», серед яких одна чи то цифра, чи то літера у вигляді відомої літери сьогоднішньої війни, не може бути обрана для позначення року передатування міста.

По-четверте, заява про те, що «Самар («Стара Самар») – є прикладом безперервної урбаністичної традиції – не відповідає дійсності! У території колишної Богородицької фортеці була історична можливість стати початком міста під 1688 р. заснування! Ця можливість продовжувалася в 1776 році, коли виникла ідея будівництва Катеринослава Кільченського. Як раз та дата, про яку зараз говорять, яка всім нагадує імперський контекст! Існуюча фортеця повинна була перетворитися на передмістя нової столиці краю. Але, ця можливість закінчилася з початком кінця Катеринослава лівобережного!!! В 1786-му р. колишнє передмістя перейменовано на Новомосковськ.

Невже плутанина з виникненням цього населеного пункту приваблює й міську владу Дніпра? Історія цього поселення закінчилася в 1798 р., коли одиноко розташовану церкву на теренах колишньої фортеці було перевезено в інший населений пункт. З того часу!!! Увага! Протягом 227 років на цьому місці не існує поселення!!! Територія вільна від забудови (лише завдяки цьому є унікальна можливість її досліджувати археологічно), засаджена деревами, ніяким чином не впливає ані на планувальну структуру житлових масивів, ані на будь-яку містобудівну концепцію! Про яку безперервну урбаністичну традицію в даному випадку йдеться?! Про яке відношення до території?! Про яку комунікативну систему зв’язків перевозів і шляхів, включаючи ліво- і правобережну частину йдеться? Прогляньте картографічний матеріал, покажіть історичні джерела, які зможуть довести відношення території з рештками земляних валів до сталих поселень ХІХ-ХХ ст.

З таким успіхом, задля спрацювання фронтиру, або поліцентричної та білінійної концепції на теренах нашого міста можна враховувати існування міського поселення періоду Давної Русі, яке зазнало нападу і було знищене в 13 ст., а вже приблизно через 280 років пропонується відродити легендарну за всіма ознаками «Стару Самар».

Як бачимо, версія існування Старої Самарі має низку питань. Однобічний історичний вплив з ігноруванням інших концепцій несе небезпеку засмічення або пересмикування загального контексту біографії міського середовища та його складових, зникнення справжніх чи появу випадкових, або навіть вигаданих етапів формування і розвитку населеного пункту.

Вважаємо, що територія пов’язана з заснуванням московської фортеці повинна стати місцем нагадування про історичні події і продовження можливих археологічних пошуків.

Для міста, яке стає центром соціальних та просторових стратегій, центром проєктування економічних та фізичних структур, важливо залишатися місцем вираження історичної пам’яті, прикладом якісного простору, ядром процесу сталого розвитку. Історичне місто має бути вписане в загальну стратегію руху міського розвитку.

Пошуки козацького коріння історії міста повинна приділятися містечку Новий Кодак, на якому в цьому році, завдяки міській владі, вперше проводилися археологічні розкопки та слободі Половиці, на якій, нажаль, археологічні дослідження не проводяться. Саме ці дві локації складають основу комунікативної систему зв’язків перевозів і шляхів, включаючи ліво- і правобережну частину. Доказом цього є існуючі на старих трасувальних напрямках зв’язки між берегами Дніпра, вивірені століттями».